Напередодні відзначення Дня захисника України, який відзначається 14 жовтня, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбувся історичний екскурс «Українське козацтво: відгомін на Волині». В цей день також святкується День українського козацтва, створення української Повстанської Армії та Покрова Пресвятої Богородиці. Саме Матір Божу вважали козаки своєю заступницею і покровителькою.

       Захід відбувся в рамках проєкту «Історичні фрески» із циклу заходів «Від минувшини до сьогодення».

      На Волині народилися чи працювали діячі, які залишили значний слід в історії України, зокрема періоду козацької доби, а також тут відбулися події національно-визвольної боротьби, зокрема Битва під Берестечком.

       Студенти Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (старший викладач Конон Надія Гнатівна) познайомилися з біографією Дмитра Вишневецького, засновника першої відомої козацької Січі на Хортиці. Коли ж простежити ще й його родовід, то прадід князя, Федько Несвіцький, мав постійний осідок у прилуцькому селі Несвічі. Тут родовий корінь легендарного Байди! І цим можна пишатися.

      Та справжнім дивом козацької історії Волині є те, що з одного села Ружин Турійського району вийшло аж чотири гетьмани славного лицарства – Остафій, Михайло, Богдан і Кирик. Перший з них був реформатором військової організації козацтва – формування з стихійної маси козаків у сотні і полки, їх найменування за місцем дислокації, обрання постійних сотників і полковників (до того вони обиралися тільки на час походу), навчання мистецтва бою, встановлення оплати за службу.

     В радянських підручниках історії гетьмана Івана Виговського обзивали зрадником, польським, шведським і татарським запроданцем. З 1630 до початку 1640 року Виговський служив правником у земському суді, був членом братства. У 1635 році був призначений намісником Луцького староства.

     Під час історичного екскурсу згадували Андрія Войнаровського, небіжа Гетьмана Івана Мазепи (по сестрі Олександрі), народженого у Володимирі-Волинському, якого за наказом Петра І в 1716 році силою захопив і викрав московський консул у Гамбурзі і відправив до Петербурга. До 1723 року перебував в ув'язненні у Петропавлівській фортеці. Звідси його заслали до Якутська.

        Найголовнішою подією, яка пов’язує козацтво з Волинню стала Берестецька битва. Присутні переглянули два різні фільми про перебіг Берестецької битви і її місця в історії національно-визвольного руху 17 століття.

       28 червня 1651 року почалась битва між Військом Запорозьким Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Іслама III Герая з армією Речі Посполитої під командуванням короля Яна Казимира II, яка закінчилась поразкою Хмельницького. Зазнавши великих втрат, він був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував повноваження гетьмана і автономію підконтрольних йому територій.

       Про науково означене трактування тих подій, причини і поразки, міфи і домисли в своєму виступі акцентував увагу Олександр Дем'янюк, доктор історичних наук, професор, проректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

        Захід доповнювали світлини, слайди, та уривки кінохроніки. Прозвучала також пісня у виконанні Kozak System, Катя Chilly – «А вже тому 7 рiк буде».