Аналітична довідка за вересень 2018 року

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

1.Стан атмосферного повітря

(Табл. 1.1)

В вересні 2018 року за даними спостереження обласного центру гідрометеорології на трьох стаціонарних постах в м. Луцьку відношення середньомісячних та максимально разових концентрацій домішок до їх ГДК за звітний місяць було таким:

середньомісячні концентрації:                 мах. раз. концентрації

пил                                -        0,64 ГДК             0,6 ГДК

двоокис сірки               -        0,04 ГДК             0,026 ГДК

окис вуглецю                -        0,14 ГДК             0,4 ГДК

двоокис азоту               -        2,3 ГДК               0,95 ГДК

окис азоту                    -        0,78 ГДК             0,37 ГДК

фенол                            -        1,8 ГДК               0,91 ГДК

формальдегід                -        2,2 ГДК               0,53 ГДК

Мал.1.1. Динаміка середньомісячних концентрацій ЗР

в атмосферному повітрі м. Луцьк за вересень 2018 року, частка ГДК

Перевищення середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин спостерігається по 3-х інгредієнтах - двоокису азоту, фенолу та формальдегіду.

Для порівняння з попереднім місяцем, серпнем 2018 року, та відповідним місяцем минулого року, тобто вереснем 2017 року, нижче представлена порівняльна таблиця показників, по яких були перевищення середньомісячних ГДК:

Забруднення м.Луцька діоксидом азоту залишається досить високим, як в порівнянні з попереднім місяцем (2,1 ГДК) так і аналогічним місяцем минулого року (3,5 ГДК с.д.). Найвищі середньомісячні концентрації спостерігались на 05 ПСЗ (вул. Рівненська) і досягали (2,5 ГДК).

Забруднення повітря міста фенолом в порівнянні з попереднім   місяцем - серпнем 2018 року (1,5 ГДК) і аналогічним  місяцем минулого  року - вереснем 2017 року (2 ГДК) залишається практично без суттєвих змін та становить за звітний період (1,8 ГДК).

Щодо забруднення повітря міста формальдегідом то в порівнянні як з попереднім місяцем цього року (3,3 ГДК) так і аналогічним  місяцем минулого  року - вереснем 2017 року (4,6 ГДК) концентрація забруднення дещо зменшилась і становить за звітний місяць (2,2 ГДК). Найвищі середньомісячні концентрації спостерігались на 05 ПСЗ (вул. Рівненська) і досягали (2,3 ГДК).

2. Стан хімічного забруднення поверхневих вод області

Щомісячний моніторинг поверхневих вод проводять та надають результати своїх спостережень Волинське обласне управління водних ресурсів та Західно-Бузьке басейнове управління.

На протязі звітного місяця відібрано та проаналізовано 8 проб по річках: Західний Буг, Луга, р.Ягодинка, Турія, Стир,

Річка Західний Буг. Значний вплив на стан якості води річки Західний Буг мають забруднення, що потрапляють у річку із зворотними водами Львівської області та прилеглих до неї територій.

Протягом звітного місяця річка контролювалась в 4-х створах населених пунктів міста Устилуг та сіл Литовеж, Амбуків та Забужжя (кордон з Польщею).

Майже в усіх створах виявлено забруднення по залізу загальному до 3,8 рази, БСК5  до 2,6 рази (с.Забужжя, кордон з Білорусією),  марганцю до 7,2 рази,  азоту амонійному –до 1,6 рази та азоту нітритному –до 5,4 рази, крім того в пункті спостереження – с.Забужжя та с.Амбуків перевищення виявлено  по міді  в  50 та 3 рази відповідно.

Решта гідрохімічних показників знаходяться нижче встановлених гранично допустимих концентрацій.

Річка Луга. На забруднення річки Луга впливають стічні води очисних споруд м. Володимир-Волинського та селищ міського типу Іваничі, Локачі, Павлівка.

Контроль якості води в річці проводився в с.П’ятидні.  По всіх речовинах гідрохімічні показники знаходяться нижче встановлених гранично допустимих концентрацій.

Річка Гапа (Ягодинка). Протягом місяця спостереження велися у створі нижче оз.Ягодинське.

Кисневий режим річки задовільний. Перевищення показників води виявлено по БСК₅ в 2,4 рази, азоту амонійному в  7 раз, міді в 15 раз та марганцю в 6 раз.

Річка Турія. На якість води р.Турії впливають стічні води УВКГ м.Ковеля.

Протягом звітного місяця спостереження велися в пункті спостереження м.Ковель (питний водозабір). Перевищення показників води річки Турії виявлено по БСК₅ в 1,4 рази та залізу загальному в 1,4 раз.

Річка Стир. На якість води р.Стир впливають стічні води КП «Луцькводоканал».

Кисневий режим річки задовільний.

Дослідження якості води річки проводились в пунктах спостереження м.Луцьк (питний водозабір). Перевищення показників води у річці Стир  за звітний період виявлено не було.

3. 3. Радіоактивне забруднення

3.1. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Волинської області

Спостереження за радіоактивним забрудненням атмосферного повітря здійснюється Волинським обласним центром з гідрометеорології.

Перевищень радіоактивного забруднення атмосферного повітря за вересень місяць не виявлено, рівень природного фону за місяць по пунктах спостереження становив:

М Володимир-Волинськ – 13 мкР/год;

М Ковель - 10 мкР/год;

М Луцьк - 11 мкР/год;

М.Любешів - 10 мкР/год;

М Маневичі - 11 мкР/год;

М Світязь - 9 мкР/год,

що не перевищує гранично допустимий рівень Гамма-фону.

Для порівняння з попереднім місяцем, тобто серпнем 2018 р., нижче представлена порівняльна таблиця максимально-разовий рівень та середньомісячне значення.

Таким чином в порівнянні з попереднім місяцем ми можемо побачити, що зміна середньомісячних та максимально разових значень гамма-фону коливаливаються у межах 1-2 мкР/год, залишаючись значно нижче рівня природного фону.

3.2. Радіоактивне забруднення поверхневих вод Волинської області

Спостереження за радіаційним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій здійснює Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція по пунктах спостереження в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількість забруднення ⁹⁰Sr та ¹³⁷Cs коливаються в допустимих межах. Вміст ¹³⁷Cs у воді не перевищує 2,0 Пки, що у 27 разів нижче норми для питної води. Вміст  ⁹⁰Sr не перевищує 0,23 Пки, що у 235 разів нижче норми.

4. 4. Стан геологічного середовища

Спостереження за екзогенними та ендогенними геодинамічними процесами проводяться Рівненською геологічною експедицією ДП “Північ геологія”. Інформація від вищеназваної організації не надходить, у зв’язку з відсутністю сейсмічних зон.