Презентація книжкової колекції з 124 книг, подарованої Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки Михайлом Герецем, видатним діячем української діаспори, уродженцем с. Люб’язь
„Незгасне полум’я любові до України: дарунок уродженця села Люб’язь, представника української діаспори в Америці Михайла Гереця – головній бібліотеці Волині” – під такою назвою 29 січня 2020 року відбулася презентація колекції книг, що поповнила фонд рідкісної книги книгозбірні. У складі колекції – цінні закордонні видання українською мовою, що побачили світ у Нью-Йорку, Вінніпегу, Авсбурзі (Німеччина), Мельбурні. Погляд літературознавців, істориків обов’язково привернуть 10-томне видання „Історія України-Руси” Михайла Грушевського (Нью-Йорк, 1954), „Твори” Івана Франка у 20-ти томах (Нью-Йорк, 1956), „Твори” Лесі Українки в 12 томах із коментарями до кожного твору Петра Одарченка, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари (Нью-Йорк, 1953), „Твори” Тараса Шевченка в 14 томах (Чикаго, 1962), Сірка І. „Голос крові” (Мельбурн, 1961) та ін. Неймовірно тішить поява в книжковому зібранні закордонного видання „Поезії” Ліни Костенко, що вийшло в видавництві „Смолоскип” 1969 року і містить 245 творів. На книзі – автограф Михайла Гереця.
Михайло Герець – уродженець села Люб’язь на Любешівщині, 1925 року народження. За часів Польщі закінчив 6 класів у школі рідного села. Під час війни навчався на вчительських курсах, працював у школах ближніх сіл Шлапань, Хоцунь, Кримне. Разом із братом Олександром перебував у лавах сотні Мазепи Української Повстанської Армії. З наближенням Червоної Армії сім’я Гереців, у тому числі 9 дітей, переходить весною 1944 року кордон і потрапляє в Німеччину. Не зважаючи на поневіряння, Гереці багато працюють. Михайло Герець у Німеччині завершує середню освіту.
У 1950 року всій родині вдається переїхати до США, де Михайло здобуває фах інженера-будівельника, захищає дисертацію. Його життя – яскравий приклад того, як сумлінною працею можна реалізувати себе в умовах американського суспільства. З 1957 року перебуває в щасливому шлюбі з Аллою Легкою із міста Гадяч на Полтавщині, землячкою Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач-Драгоманової).
Михайло Герець завжди переймався справами України, очолював Фундацію імені Олега Ольжича. Надавав разом із побратимами фінансову допомогу на відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря, в поверненні 11 фресок цього величного собору з Росії. З початком українсько-російської війни на Сході України надав грошові кошти для полку „Азов”. Відчули підтримку і на Волині – на фінансування ремонтних робіт, виплату стипендій для окремих студентів-богословів, відродження зруйнованих і будівництво нових храмів. 10800 доларів скеровано на відбудову згорілого корпусу Православної богословської академії в Луцьку, побудову храмів УПЦ КП у Любешові та на Ратнівщині. Сприяв Луцькому Хресто-Воздвиженському братству у створенні музею та видавничій діяльності.
У презентації взяли участь і виступили: Андрій Бондарчук, політик, письменник, народний депутат України І демократичного скликання, що сприяв у передачі колекції; Петро Троневич, відомий дослідник, краєзнавець, який досліджував історію роду Гереців в архівах Луцька, Рівного, Пінська; Ніна Ходачинська, нотаріус, уродженка с. Люб’язь, яка побувала в гостях у родини Гереців у США; Олена Бірюліна, завідувач музею Луцького братства.
Колекцію книг представила присутнім провідний бібліотекар Наталія Хомяк. Поезію Наталії Лівицької-Холодної, присвячену Аллі Герець далекого 1947 року, продекламувала Юлія Ціхоцька. Вірш, написаний онукою Гереців Софійкою про події на майдані в Києві прочитали англійською та українською мовами працівниці бібліотеки Марія Лавренюк та Ольга Кириченко. Проникливим було цитування уривків із спогадів про Олену Пчілку батьків Алли Легкої-Герець та епістолярної спадщини цієї видатної української родини, провідним бібліотекарем Анною Гут.