Як відомо, минулого тижня на території мисливських угіддь Ківерцівщини було виявлено труп дикого кабана, що загинув від африканської чуми свиней. Такий висновок надано Львівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини на підставі досліджень.

За інформацією Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, з метою недопущення поширення хвороби у дикій фауні проведено ряд необхідних заходів, зокрема забезпечується постійне здійснення патрулювання мисливських угідь з метою вчасного виявлення трупів диких свиней.

Задля належної та своєчасної поінформованості громадськості про перебіг захворюваності, достатньої уваги набуває проведення інформаційно- роз’яснювальної роботи серед місцевого населення та представників мисливських колективів щодо виникнення підозри на захворювання або виявлення загиблих тварин.

З метою зниження ризику розповсюдження африканської чуми свиней при контакті з дикими кабанами необхідно дотримуватись основних санітарно-гігієнічних заходів.  Нагадуємо: для людини ця хвороба є безпечною. Але серед тварин розповсюджується надзвичайно швидко.

Звертаємо увагу, що ефективних засобів профілактики АЧС не існує. Тож, у випадку виявлення осередку спалаху інфекції практикується поголівне знищення тварин безкровним методом, а також ліквідація всіх тварин у радіусі 20 кілометрів від нього. Хворих свиней та тих, які контактували з інфікованими тваринами, забивають та спалюють. Окрім того, у господарстві, в якому виявлено африканську чуму, запроваджують карантин.

Довідково: африканська чума свиней (АЧС) – це високо контагіозна вірусна хвороба свиней, що характеризується стовідсотковою загибеллю тварин і швидким розповсюдженням.

У природних умовах на африканську чуму свиней можуть занедужати як свійські, так і дикі свині будь-якого віку. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини та вірусоносії. Здорові свині заражаються при спільному утриманні їх з інфікованими. Збудник передається через корм, пасовища, транспортні засоби. Використання для корму незнезаражених харчових відходів також сприяє поширенню хвороби. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, люди, домашні та дикі тварини (зокрема гризуни), нашкірні паразити (деякі види кліщів, зоофільні мухи, воші), які контактували з хворими свинями та трупами тварин.

Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації