3 грудня 2020 року у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки було проведено вечір-портрет „Світ краси Катерини Білокур”, приурочений до 120-ої річниці від дня народження самобутньої української мисткині.

    Життєвими і творчими шляхами провела присутніх модератор заходу, завідувачка відділу літератури з питань мистецтва Олена Курило. Вона, зокрема, нагадала, що Олесь Гончар назвав Катерину Василівну „Чарівницею з Богданівки”.

   Справді, малярська спадщина Катерини Білокур свідчить про непересічний талант. Не маючи мистецької освіти, вона зуміла підкорити світ оригінальним баченням навколишнього. На її полотнах буяють барви українського поля та саду. Любов до квітів, бажання малювати їх, можливо, мали глибше підгрунття – небажання оспівувати радянську дійсність та „колгоспний рай”. У 1944 році, коли щойно звільнена Україна лежала в руїнах, вона написала гімн красі – полотна „Буйна” і „Цар Колос”. Вершиною творчості були 50-і роки ХХ століття, позначені створенням робіт філософського звучання, зокрема автопортретів 1950 і 1957 рр. 1956 року Катерині присвоєне звання народного художника України.

     Проте реалії сільського побуту, а також погіршення стану здоров’я не сприяли творчості. 10 червня 1961 року Катерини Василівни не стало.

     Під час вечора-портрета уривки з листів Катерини Білокур цитувала бібліотекар Уляна Джаман. Проникливим було і читання уривку з роману Володимира Яворівського „Автопортрет з уяви”, присвяченого художниці, бібліотекарем Тетяною Бордуновою.