12 жовтня 2019 року у Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла міста Луцька, у рамках ХVІ музичного фестивалю відбулася волинська прем’єра “Латинської меси для хору, солістів, оркестру та органа”. Її представили Народна академічна хорова капела “Почайна” Національного університету “Києво-Могилянська академія” (художній керівник – народний артист України Олександр Жигун) та Академічний камерний оркестр “Кантабіле” Волинської обласної філармонії (художній керівник – лауреат Міжнародної премії “Жезл Йоганна Себастьяна Баха”, народний артист України Товій Рівець). Партію органа виконала лауреатка міжнародних конкурсів Олена Семенова.

Перш ніж розпочався концерт, ведуча Оксана Єфіменко, нагадала присутнім про основні події фестивалю, які відбулися, окрім Луцька, в Устилузі, Нововолинську, Маневичах, Камені-Каширському й розповіла про постать, роль і значення творчості Станіслава Монюшка в історії світового музичного мистецтва.

Сім частин меси – “Киріє”, “Глорія”, “Гратіас”, “Кредо”, “Санктус”, “Бедедиктус” та “Агнус” аудиторія вислухала ніби на єдиному подиху. І це не дивно – адже таким же натхненним, сповненим високої й світлої сакральної енергетики був і спів капели, причому як власне хору, так і солістів – заслужених артисток Олени Шиналь (сопрано) і Ніни Харченко (мецо-сопрано), а також Олега Чорнощокова (бас). Слухачі були приємно вражені унікальною злагодженістю вокальних партій та інструментального супроводу – тут Академічний камерний оркестр “Кантабіле” завжди поза будь-якою конкуренцією, і загальновідома формула “колектив – це обличчя керівника” в цьому разі підходить як ніколи: “руку” Товія Михайловича помічаєш на кожному кроці. І, зрозуміло, варто відзначити і гру Олени Семенової, бо ж орган у духовній музиці – це той інструмент, який надає твору особливого космізму, образно кажучи, “небесності”.

Ведуча докладно спинилася на творчій біографії капели “Почайна”, підкресливши, що колектив продовжує та розвиває славетні хорові традиції Києво-Могилянської академії, яка з часів свого заснування у 1615 році завжди була не лише потужним освітнім закладом, а й культурним та музичним осередком.

Програму продовжила вже світська вокальна музика Станіслава Монюшка. Романси “Сон” та “Музикант” прозвучали у виконанні лауреаток міжнародних конкурсів Тетяни Асадчевої (мецо-сопрано) та Олени Семенової (фортепіано).

Був і сюрприз – номер, не заявлений у програмі, упродовж якого музикант Валентин Дроб’язко довів, що музику Фридерика Шопена, яка у багатьох асоціюється з фортепіано, можна з успіхом виконувати на баяні.

Завершився концерт уривками з “Літургії сповідницької” сучасного українського композитора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віктора Степурка. Прозвучали фрагменти “Господи, помилуй!”, “Святий Боже” та “Херувимська”. Особливістю виконання було те, що православна літургія звучала в… органному супроводі. Зі слів художнього керівника капели Олександра Жигуна, російська церква упродовж віків забороняла музичний супровід під час літургій (хоча за кордоном цю заборону іноді вдавалося обійти – так, автор цих рядків неодноразово мав нагоду слухати в грамзапису шаляпінський варіант “Сугубої єктенії” Олександра Гречанінова, де звучали і голос Федора Івановича, й церковний хор, і орган).  

Диплом ХVІ фестивалю “Стравінський та Україна” вручив Олександрові Жигуну голова Волинського осередку Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України Віктор Тиможинський. У відповідь Олександр Іванович висловив щиру вдячність директору Волинської обласної філармонії Сергієві Єфіменку, художньому керівнику фестивалю Василеві Ворону, всім причетним до цієї шляхетної справи й побажав державі мати лідерів, які дбають про культуру.