20230814224943.png, фото
14 серпня 2023, 22:46
останні оновлення: 19 жовтня 2023

Як реабілітують пацієнтів із травмами спинного мозку

Основне завдання реабілітації – повернення людини із травмою, хворобою або пораненням до повноцінного життя. Мультидисциплінарні реабілітаційні команди медзакладу, до якого потрапив пацієнт, зобов’язані розпочати роботу над його відновленням якомога раніше. Перші 24 години після стабілізації стану – найоптимальніший час для початку реабілітації. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризик виникнення ускладнень та стійкого обмеження функціонування.

Переважна більшість пацієнтів із травмами спинного мозку – військові або цивільні, які отримали поранення внаслідок бойових дій. Зазвичай, вони потребують комплексного підходу, який включає медичну та реабілітаційну допомогу, включно із психологічною реабілітацією. Ключовим в таких випадках є чітке дотримання медичними закладами маршрутів пацієнта та вчасний початок відновлення людини. 

Етап 1: гострий період 

На початку пацієнти з травмами спинного мозку скеровуються до цивільних або військових медзакладів відповідної спеціалізації. Там їм надається вся необхідна медична допомога, зокрема нейрохірургічна. Щойно хребет людини стабілізовано, розпочинається реабілітаційна допомога низького обсягу, до однієї години на добу. Вона передбачає роботу над підвищенням витривалості людини, підтримку повного об’єму руху в суглобах та за потреби реалізацію протоколу вертикалізації, коли пацієнта за допомогою спеціального обладнання та під наглядом мультидисциплінарної реабілітаційної команди, починають переводити з положення лежачи у положення сидячи.   

Етап відновлення людини в гострому періоді завершується, коли проведено необхідні хірургічні операції, які дозволяють пацієнту давати вертикальне навантаження на хребет, зокрема приймати положення сидячі. Також не має бути ускладнень, пов’язаних зі знерухомленням. Одночасно необхідним є проведення оцінювання пацієнта за шкалою ASIA. Воно дає можливість первинного прогнозування перспектив самостійного пересування пацієнта у майбутньому. Цей підхід використовується в усьому сучасному медичному світі. Фахівці з реабілітації мають провести оцінювання за ASIA якомога раніше – в нейрохірургічному відділенні. 

Слід зазначити, що хірургічне втручання після травми спинного мозку не відновлює можливість людини ходити. Вони лише забезпечує механічну стабілізацію хребта та дає можливість фахівцям з реабілітації первинно вертикалізувати пацієнта, тобто посадити його. Твердження умовного нейрохірурга: «Я вас прооперував, тож тепер ви будете ходити», без посилання на результат тестування за шкалою ASIA, – традиційна системна помилка в нейрохірургічних відділеннях. Вона нерідко призводить до необґрунтованих, хибних очікувань пацієнтів та їх родичів, що ускладнює подальшу реабілітацію. У разі наявності супутніх травм або захворювань головного мозку, пацієнт також має пройти оцінювання за шкалами MMSE та Ранчо Лос Амігос. Усі дані про це вносяться до відповідної форми, яка допомагає прийняти рішення щодо подальшого реабілітаційного маршруту людини. 

Якщо у пацієнта виявлено ускладнення, пов’язані зі знерухомленням: пролежні, застійна пневмонія, тромбози тощо – це може свідчити про відсутність або низьку якість наданої реабілітаційної допомоги. Про такі випадки слід одразу повідомляти на «гарячу лінію» НСЗУ за номером 16-77. 

Етап 2: післягострий період

Післягострим вважають період відколи людина не потребує цілодобового догляду лікаря-спеціаліста. У випадку травми спинного мозку це відбувається, коли надання нейрохірургічної допомоги завершено. На цьому етапі, в залежності від результатів оцінювання пацієнта за шкалою ASIA (де-факто його можливості пересуватись) та скринінгової оцінки стану когнітивних функцій, приймається рішення щодо скерування до подальшої реабілітації в стаціонарних або амбулаторних умовах. 

В цьому періоді людей із травмами спинного мозку, які потребують стаціонарної реабілітації, рекомендовано перевести до цивільних або військових медзакладів, спроможних надавати високоякісну реабілітаційну допомогу таким пацієнтам. Одним із найпрогресивніших в цьому напрямі прийнято вважати Республіканський центр лікування й реабілітації наслідків нейротравми на базі КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни». Він може одночасно приймати до 100 людей із травмою спинного мозку та продовжує отримувати потужну методологічну підтримку від ВООЗ. При цьому, слід зазначити, що кожен пацієнт може самостійно обрати медичний заклад, в якому проходитиме реабілітацію. 

Загальними результатами надання стаціонарної реабілітаційної допомоги пацієнтам із травмами спинного мозку мають бути:

  • вміння людини використовувати індивідуально підібране та налаштоване крісло колісне (у разі відсутності можливості функціональної ходи, коли пацієнт не може пересуватись на відстань більше ніж 300-400 метрів без фізичної допомоги оточуючих чи допоміжних засобів реабілітації); 
  • володіння базовими функціями самообслуговування (пересаджування з ліжка на крісло колісне, вдягання, особиста гігієна, вживання їжі тощо);
  • вміння пацієнта самостійно користуватися принципами менеджменту нейрогенного сечового міхура та кишківника (у разі наявності порушень функції тазових органів);
  • наявність у доглядачів пацієнта навичок із надання допомоги (у разі повної відсутності рухів в чотирьох кінцівках людини).

Наприкінці надання стаціонарної реабілітаційної допомоги пацієнт повинен отримати повний обсяг рекомендацій щодо подальшого забезпечення іншими допоміжними засобами реабілітації та, у разі необхідності, поради з пристосування житла під свої потреби. Також людина має бути навчена ними користуватись.

Після завершення етапу реабілітації протягом післягострого періоду та досягнення цілей, зазначених вище, пацієнт може продовжувати отримувати періодичну підтримувальну реабілітаційну допомогу впродовж довготривалого періоду.

Етап 3: довготривалий період

Загальною метою надання безоплатної реабілітаційної допомоги на цьому етапі є підтримка та покращення функціональних досягнень пацієнта, здобутих під час реабілітації в післягострий період. Мова про навички користування кріслом колісним та функції самообслуговування. Також цей період реабілітації передбачає: підбір, налаштування, навчання використання та забезпечення допоміжними засобами реабілітації, відповідно до нових потреб пацієнта.

Таку реабілітаційну допомогу надають:

  • медзаклади з наявною спроможністю, підпорядковані Міністерству соціальної політики;
  • лікарні МОЗ, законтрактовані НСЗУ за амбулаторним або стаціонарним пакетом реабілітаційної допомоги;
  • медичні заклади, що входять до складу Міністерства оборони;
  • санаторії, які відповідають принципам безбар’єрності та мають відповідну кваліфікацію для надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з травмами спинного мозку.

Аналогічно попереднім етапам, перелік та вид взаємодій фахівців із реабілітації з пацієнтом залежать від його потреб та складеного індивідуального реабілітаційного плану. 

Також у разі наявності хронічних станів здоров’я продовжує надаватись відповідна медична допомога. 

Довідка: пацієнти із травмами спинного мозку, важкими черепно-мозковими травмами та ампутаціями, яким надається стаціонарна допомога за двома та більше напрямами, можуть отримати до 8 циклів реабілітації на рік. Тривалість одного циклу в такому випадку – понад 21 день. При цьому всі послуги з реабілітації в сфері охорони здоров’я в медзакладах, підпорядкованих МОЗ, надаються безоплатно та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій.