«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи..., – говорив В’ячеслав Чорновіл, – і якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».

Відомий український політик, державний діяч і журналіст давно став символом боротьби за незалежність України. У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Засновник та редактор «Українського вісника», в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву. Член Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. Очолив партію Народний Рух України. За активну журналістську та правозахисну діяльність тричі був ув’язнений та відбув понад 15 років таборів.

Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Балотувався у президенти України.

В’ячеслав Чорновіл загинув у автокатастрофі на шосе біля Борисполя 25 березня 1999 року. Низка питань щодо його загибелі та аварії залишаються на сьогодні без відповіді. Автівка політика врізалася у навантажений зерном «КамАЗ» із причепом, який почав розвертатися посеред траси. Він загинув на місці разом зі своїм водієм. З того зерна, що було у вантажівці засіяли поле пшениці, яке назвали полем Чорновола. Після того як скосили колосся – його роздали по усіх областях України.

Сьогодні біля меморіальної дошки В’ячеславу Чорноволу, що знаходиться на однойменній вулиці в Луцьку відбулося покладання квітів та пам'ятне віче, аби пригадали тернистий життєвий шлях політика, його боротьбу за правду та незалежність нашої держави.

Волинь пам’ятає.