Як ви зрозуміли, що бокс це не хобі, а професія?

Спорт для мене з дитинства був улюбленим заняттям. І все, що з ним пов´язано мені  надзвичайно подобалося. У 16 років я потрапила у бокс. Після того, як вперше прийшла у зал, була під враженням . Я зрозуміла, що це моє, не пропускала жодного заняття. На початку  і не думала, що виступатиму на змаганнях чи більше – представлятиму Україну на міжнародній арені.

У вас чимало титулів. Який із них вважаєте найважливішим?

Всі змагання важливі. Це своєрідні щаблі у кар´єрі. Скажімо, не пройшовши чемпіонат України, ти не потрапиш  у Європу. На разі, найважливішою є підготовка до Олімпійських ігор.

Я провела  15 чемпіонатів України, з них 12 завершила  з чемпіонським титулом. Виборола п´яте місце на Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро. Була чемпіонкою Європи, двічі призеркою Європи, була і замикаючою  у трійці лідерів. Ці міжнародні змагання стали  хорошим досвідом, а перемоги тут ціную.

Розкажіть про досягнення у 2019 році.

Минулого року в Мадриді (Іспанія) відбувався чемпіонат Європи . Там я стала третьою.  

Згодом, на Європейських іграх, у Мінську, зайняла п´яте місце.

Як готувалися до змагань?    

Вся підготовка до будь-яких змагань – це збори, кілька раз. На декілька місяців ми їдемо в гори, щоб тренуватися. Високогір´я,звичайно, впливає на фізичну форму.  Там займатися важче.  Коли  ж переходимо  у місто, то відчувається полегшення,  стаєш сильнішим. Така собі гра на контрастах.

У нас силова підготовка є, «качалка», крос.  Наприклад, кидаємо камені чи бігаємо вгору,а це все навантаження.  Потім кілька днів відпочинку, як правило, роз´їжджаємося додому.

 Наступний збір – це бойова практика. Відпрацьовуємо комбінації, швидкість і витривалість, займаємося із спаринг-партнером.  Раунд на змаганнях триває три хвилини,  на тренуваннях – п´ять, щоб потім було легше у рингу.

Які змагання заплановані на поточний рік?

Один етап ми вже пройшли. Нещодавно їздили у Болгарію, на кубок  «Странджа». Була чоловіча та жіноча команди. Зайняли перше місце. Я провела два бої:  перший із іспанською суперницею, а другий із – болгарською. Це не ліцензійний турнір. Ми, так би мовити, «знайомилися» із суперниками, з якими якраз доведеться зустрітися у Лондоні, на ліцензійному Європейському турнірі. До слова, він відбудеться у березні.

Ви вже були на Олімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро. Чи викликає ця такі ж емоції?  Чи відчуваєте себе сильнішою, впевненішою та більш підготовленою?

Зараз ми якраз проходимо інтенсивну підготовку,готуємося. Викладаємося на повну і не шкодуємо себе. Олімпіада в Токіо – це моє найбільше прагнення.  Відчуваю себе впевнено, але, звісно, хвилююся. Налаштовуюсь на  хороші, позитивні думки, а про погане намагаюся не думати взагалі.

Кого вважаєте основними суперницями в Україні?

Саме в моїй категорії, можливо і немає таких. Якщо говорити  про інші, думаю, ще будуть суперниці. Головне правило: «Непотрібно недооцінювати суперника» . І не важливо, чи він піднявся з легшої  категорії у мою, чи навпаки – спустився із важчої.

А серед світових спортсменів?

Дуже гарно зарекомендували себе американські боксерки. На кубку в Болгарії,я вже про нього згадувала. У категорії 60 кг, майстерно володіють рукавицею бразильські колеги. Серед італійок, у категорії  57 кг,  Ірма Цеста достойна суперниця.

Який у вас розклад?

Коли на зборах, то в день маю три тренування і лише один вихідний – неділя. А ще,  по півтори години вранці, в обід та ввечері проводимо легку зарядку.

Якщо ближче до змагань, то два тренування на день:  ранкове – ігрові заняття, розтяжки, а вечірнє  − в парах чи з грушою вже. Вдома не так інтенсивно: ігрові, крос, басейн, відпрацьовуємо комбінації. Тобто тіло повинне залишатися в тонусі. 

Бокс прийнято вважати не зовсім жіночим видом спорту. Чи  часто доводилося чути таке? Як реагували?

Так, інколи говорять. Я відповідаю, що в кожного має бути вибір. Це викликає повагу. Зазвичай мене підтримують.

Як  проводите вихідні?

Вихідні на зборах – це баня, відпочинок  і сон. Люблю поспати (сміється). Якщо взимку біля бані є ополонка то обов´язково нею скористаюся, холоду не боюся.

Хто ваші кумири?

Мені подобаються Василь Ломаченко та Олександр Усик. Серед жінок-боксерок  імпонує ірландка Кеті Тейлор.

Дякую за розмову.

Спілкувалась прес-секретар відділу з питань фізичної культури та спорту ОДА Наталія Марчук

Біографічна довідка:

Коб Тетяна Володимирівна – народилася 1987 року в м. Ковель.

Боксує у ваговій категорія до 51 кг.

Заслужений майстер спорту України.

Чемпіонат Європи з боксу серед жінок – 14-15 вересня 2009 р. м. Миколаїв – золото;

Чемпіонат світу з боксу (вагова категорія 51 кг) – 10-18 вересня 2010 р. м. Бриджтаун,

о. Барбадос  − бронза;

XXXI Літні Олімпійські ігри (бокс, в/к 51 кг) – 05-21 серпня 2016 р. м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія – п´яте місце;

Чемпіонат України  з боксу  − 01-07 лютого 2019 р. м. Харків – золото;

II Європейські ігри − 21-30 червня 2019 року, м. Мінськ, Білорусь – п´яте місце;

Чемпіонат Європи  з боксу – 25 серпня-01 вересня 2019 р. м. Мадрид, Іспанія – бронза.

Тренер Віктор Рогатін.