Чорнобильська трагедія: на Волині працюють над поліпшенням соціального захисту ліквідаторів
Максимально наблизити всі соціальні гарантії для ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – ось лейтмотив зустрічі заступника голови обласної державної адміністрації Світлани Мишковець із активом міськрайонних громадських організацій «Союз інвалідів Чорнобиля Волині», що відбулася 4 грудня 2018 року в приміщенні головної адмінбудівлі краю.
Як зазначила Світлана Євтихіївна на початку зустрічі, близько 3,5 тисяч наших волинян взяли участь у тій страшній аварії. Якщо ж вірити офіційним даним, то нині лише 2 тисячі з них залишилися живими. Багато ж загинули від віку чи спричинених опроміненням хвороб. Відтак, учасники наради схилили голови, вшановуючи пам’ять усіх ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
– Ми пам’ятаємо усіх, хто відійшов у вічність, – продовжила заступник голови облдержадміністрації. – Ця трагедія торкнулася практично кожної сім’ї у кожній області.
По тому ж посадовець наголосила, що станом на сьогодні ще не все зроблено на законодавчому рівні, аби за всіма напрямками соціального забезпечення стовідстоково захистити людей, котрі брали участь у тій аварії. Ця ж зустріч не зовсім традиційна. Адже питання її порядку денного сформовані з тих найболючіших, що найчастіше порушують як представники органів влади, так і громадські організації.
Тож, основні проблеми для обговорення – соціальний захист, медичне та пенсійне забезпечення, надання житла тощо.
Першою до слова запросили завідувача обласним центром радіаційного захисту населення Волинської обласної клінічної лікарні Віру Марчук. Вона детально розповіла про проблеми проведення медичних обстежень ліквідаторів аварії на ЧАЕС і громадян, котрі в 1986 році змушені були залишити свої домівки у зоні відчуження.
Віра Семенівна також розповіла про те, що з 2014 року в області розроблена програма «Комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У 2018 році для реалізації заходів програми обласній клінічній лікарні виділили 2 мільйони гривень, а обласному онкологічному диспансеру – 1 мільйон гривень. За допомогою цих коштів вдалося надати допомогу 115 пацієнтам.
Очевидно, що цього замало. Тож, задля поліпшення фінансового забезпечення для цих потреб, завідувач обласним центром радіаційного захисту населення запропонувала виділити додаткові кошти з обласного бюджету. Аби це зробити, управління охорони здоров’я облдержадміністрації має вирахувати вартість послуг. По тому ж – подати на розгляд профільної комісії обласної ради.
Світлана Євтихіївна, своєю чергою, зазначає, що долучитися до співфінансування мають також районні ради та об’єднані територіальні громади. Окрім того, потрібно спрямувати відповідний лист до центральних органів виконавчої влади з проханням передбачити кошти на співфінансування зазначених потреб і з державного бюджету.
Ще одне питання, яке турбує громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – їхнє пенсійне забезпечення. Тож, начальник управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в області Людмила Андросюк повідомила:
– На обліку в органах Пенсійного фонду області перебуває 39,4 тисячі пенсіонерів, котрі належать до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З них до 1 категорії – 3 446, 2 категорії – 976 та 3 категорії – 34 792 людини. Серед тих, хто отримують пенсії, 412 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та 52 сім’ї в разі втрати годувальника. Щодо середнього розміру пенсії ліквідаторів аварії на ЧАЕС у 1986 році 1 категорії, то він становить 5616 гривень.
Разом із тим, начальник головного управління Державної казначейської служби України в області Михайло-Мирослав Леміщак розповів про відшкодування коштів за рішеннями судів у 2019 році та подання електронної звітності громадськими організаціями.
Наприкінці зустрічі, учасники окреслили пропозиції щодо потенційного вирішення кожної проблеми. По тому ж їх надішлють на розгляд центральних органів виконавчої влади, зокрема Міністерства соціальної політики України, а також до Верховної Ради України для того, щоб у подальшому мати можливість поліпшити соціальний захист ліквідаторів аварії на ЧАЕС та осіб, котрі постраждали від трагедії.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.