У межах Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, який сьогодні проходить в Ужгороді, керівники ОВА та очільники громад спілкувались з представниками Парламенту, шукаючи спільні рішення, обговорюючи бюджетну спроможність та практичні інструменти розвитку територій в умовах війни.

Активну участь в засіданні також бере делегація Волині – т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, голова обласної ради Григорій Недопад, секретар Луцької міської ради Катерина Шкльода, а також голови Ратнівської, Затурцівської, Любешівської, Іваничівської, Велимченської, Вишнівської, Камінь-Каширської, Любомльської та Боратинської громад.

Розпочинаючи дискусію, перший заступник ВРУ Олександр Корнієнко акцентував увагу на спільній роботі всіх рівнів влади. За його словами, завдання державної вертикалі – не лише реагувати на проблеми, але системно знаходити рішення. Зокрема, він наголосив, що європейська інтеграція має стати частиною щоденної роботи як на рівні держави, так і в кожній громаді.

Цю позицію продовжила голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк, яка окреслила пріоритетні законодавчі ініціативи для підтримки громад.

Окрему увагу під час дискусії приділили бюджету – одному з викликів для громад в умовах війни. Як зазначив народний депутат Данило Гетьманцев, питання адміністрування місцевих податків тривалий час залишалося недооціненим, хоча саме воно формує основу доходів громад. Він зауважив, що одним із перших кроків є інвентаризація об’єктів оподаткування на місцях. Це дозволить впорядкувати дані, покращити роботу податкових органів і, як наслідок, збільшити надходження до місцевих бюджетів уже в межах чинного законодавства. Також важливим є налагодження якісного обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та податковою службою.

Про загальний стан місцевих фінансів поінформував народний депутат Володимир Гевко. Станом на квітень 2026 року місцеві бюджети демонструють позитивну динаміку виконання і залишаються основою життєздатності громад, – відмітив спікер.

Найбільшу частку доходів формує податок на доходи фізичних осіб – понад половину. Далі йдуть єдиний податок і податок на майно, значну роль продовжують відігравати дотації та субвенції з державного бюджету. Така структура свідчить про залежність від кількох джерел, але водночас і про поступове відновлення економічної активності.

Основні видатки громад традиційно спрямовуються на освіту, соціальний захист і житлово-комунальне господарство. При цьому в умовах війни навантаження на місцеві бюджети лише зростає, зокрема, через необхідність забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, підтримки критичної інфраструктури та компенсації тарифної різниці.

Учасники дискусії відзначили, що можливості державного бюджету обмежені, тому громадам варто активніше працювати над зміцненням власної дохідної бази. Наприклад, розвитком підприємництва, залученням інвестицій та ефективним управлінням комунальними ресурсами. Саме ці кроки дозволяють втримати стабільність та створювати умови для розвитку навіть у складний період.

Під час панелі також порушили тему реформи старшої профільної школи, яку представив голова профільного комітету Сергій Бабак. Він пояснив, що реформа тримається на трьох основах: змісті освіти, підготовці вчителів та інфраструктурі, і саме остання складова сьогодні є найбільшим викликом для громад.

Йдеться насамперед про формування мережі закладів, стан доріг і наявність шкільних автобусів. Більшість громад уже або завершили, або завершують оптимізацію мережі та готуються до запуску профільної старшої школи з 2027 року. Водночас громадам важливо реально оцінювати свої можливості, адже створення ліцею має відповідати не лише вимогам закону, але забезпечувати якісну освіту для дітей.

Для цього проговорили чіткий алгоритм дій: спочатку громада визначає освітню мережу, далі на неї накладається дорожня інфраструктура, після чого формуються пріоритетні маршрути та дороги, які потребують ремонту, і вже під це планується забезпечення шкільними автобусами. Саме така послідовність дозволить ефективно планувати ресурси і покращувати доступність освіти, особливо в сільській місцевості.

Ще одним важливим напрямком стала міжнародна співпраця громад. Народний депутат Олександр Аліксійчук звернув увагу на те, що саме зараз громади мають шанс залучити додаткові ресурси через партнерство з європейськими регіонами.

За його словами, успішними стають ті громади, які вже сьогодні готують проєкти, шукають партнерів і мислять стратегічно. Особливу роль у цьому можуть відіграти західні області, зокрема Волинь, як місток між Європейським Союзом та іншими регіонами України.

Слід зауважити, що порядок денний засідання сформований з урахуванням запитів самих органів місцевого самоврядування і включив низку секторальних питань, що дало можливість для громад ставити запитання та отримувати відповіді в ході Конгресу.