Змалечку ми слухаємо інших. І забираємо собі чужі переконання: про світ, про нас, про людей. А потім, коли дорослішаємо, можемо з подивом зрозуміти, що вони просто нав’язані ззовні і насправді не є нашими. Може навіть, судження про нас і про світ нам давали люди, які зовсім не знали, про що говорили.

Часто процес дорослішання полягає у переосмисленні або ж у відмові від того, чого нас вчили.

Тому це частина важливої роботи – перевірити. Чи дійсно в тебе немає майбутнього в улюбленій сфері? Чи насправді ти заслуговуєш на образи? Чи дійсно їсти треба перше, друге та компот?

Стати самому собі дорослим — велика робота. Втішати, коли складно, підтримувати, коли щось не виходить, а головне — вірити в себе, як ніхто інший, та давати собі достатньо підтримки 🫂