З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну, бібліотека № 10, що у Луцьку, стала гуманітарним хабом. Тут, здається, роблять все: маскувальні сітки, «кікімори», енергетичні пакетики, чаї, мазі, окопні свічки та шиють одяг. Усе – для військових.

А організувала роботу бібліотекарка Алла Фень. Щодня вона, та ще близько 30 волонтерів, у книгозбірні або вдома – шиють, в’яжуть, готують та збирають необхідні речі нашим захисникам.

«З перших днів ми плетемо сітки. Ходимо сюди без вихідних. Раніше плели для усіх, хто просив, а зараз лише на «нульові» позиції фронту: Бахмут, Харківська, Запорізька області, – зазначила Алла Фень. – В день плетуть п’ятнадцятеро, восьмеро, п’ятеро, а деколи і троє людей. Одна сітка, розміром 4 на 6 метрів, в середньому плететься два дні. Саме на такий розмір нам найчастіше роблять замовлення військові».

Вона ж розповіла, що сітка плететься не абияк. Є особлива техніка плетіння, спеціальна тканина та сітка. Важливо, щоб вона не плавилась та не прилипала до техніки.

«Купуємо усе за власні кошти. Також допомагають волонтери. Сітка з доставкою коштує десь до трьох тисяч гривень, а один сувій тканини – більше п’яти тисяч гривень, – додала жінка. – Зараз вимоги на білу сітку. Донедавна плели оливкову. Плететься відповідно до погодних умов на передовій. А там зараз -15 градусів та сніг. Думаю, що до середини лютого будуть ще білі, а тоді перейдемо на оливкові».

У бібліотеці також роблять заготовки на «кікімори». Для цього перуть мішковину та витягають з неї нитки. Опісля мотки передаються дівчатам, які вдома створюють маскувальний костюм.

«Також плетемо шкарпетки і шиємо спідню білизну, так як на «нулі» немає де попрати. В’яжемо подушки для сидіння, щоб хлопцям було тепло», – розповіла пані Алла.

Окрім того, вдома дівчата шиють фліски, шапки. Складають енергетичні пакетики із сухофруктами та горішками.

«А це в нас чаї, – каже бібліотекарка і показує на акуратно складені пакети з різними травами. – Військові цим чаям так тішаться. Бо вони водночас лікувальні – збирається м’ята і малина, все це фасується. Теж є окремі люди, які ці чаї збирають і фасують. За період війни усі тут мають свої обов’язки. Всі знають хто що робить; хто чаї, хто шиє, хто в’яже, хто плете, а хто збирає».

Загалом до благодійної справи залучено близько 30-ти людей. Це постійні читачі книгозбірні та мешканці сусідніх будинків.

«Коли їде машина на фронт, то люди приносять чаї, макарони, консерви й інші продукти. Зазвичай такі поїздки відбуваються раз на два тижні», – каже Алла.

Додає, що також роблять мазі для загоєння ран та окопні свічки. До кожного пакунку кладуть власноруч зроблені ангели-обереги.

«Зазвичай отримуємо запити через громадські організації, зокрема співпрацюємо із «Волинським спротивом» та «Серцем патріота». Також напряму з військовими частинами. Працюємо з усіма, хто просить, аби наша допомога була в користь», – мовить волонтерка.

Сила України – в її людях💪 Кожен на своєму фронті працює заради перемоги🇺🇦