У 2023 році на Волині збільшилася кількість онкологічної захворюваності на 32% у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення. Про це під час брифінгу ОДА повідомила медична директорка з контролю якості надання допомоги Волинської обласної клінічної лікарні Світлана Дмитрієва.

«Якщо у 2021 році у нас було 2 500 первинних пацієнтів, то за 2023 рік ми зареєстрували 3 040 людей, яким вперше в житті діагностували рак», – сказала медикиня.

Як розповіла медична директорка по онкології обласного центру онкології обласної клінічної лікарні Людмила Бубенова у 2023 році з усіх первинних хворих у 50% діагностували рак першої і другої стадії.

В п’ятірку найпоширеніших онкозахворювань серед чоловічого і жіночого населення області входять:

1 місце – Немеланомні злоякісні новоутворення шкіри

2 місце – Злоякісні пухлини молочної залози

3 місце – Рак легень

4 місце – Злоякісне новоутворення ободової кишки

5 місце – Злоякісні утворення простати

«У минулому році у жінок найбільше діагностовували злоякісні новоутворення молочної залози. Це те захворювання, яке жінка може виявити сама. У чоловіків на першому місці – злоякісні утворення легень, а на другому – рак простати, – мовила пані Світлана. – За 2023 рік у нас значно зросла кількість пацієнтів на занедбаних стадіях. Тобто це третя і четверта стадія злоякісних утворень. Найперше, це молочна залоза, ротова порожнина, щитовидна залоза. Це ті захворювання, які можна самому побачити та виявити».

Також минулого року у 17 дітей області виявили онкологічні патології.

«Щодо смертності, то Волинь входить в десятку регіонів по Україні, де переважає летальність від онкопатологій. На жаль, вона росте не лише через хворобу, а й через те, що багато випадків у занедбаних формах», – зауважила Світлана Дмитрієва.

Водночас медичний директор обласного центру онкології КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Юрій Малімон назвав основні причини несвоєчасних звернень волинян до лікарів.

«Найперше, це звичайно стрес. Тому що до війни був ковід, який вніс свої корективи в плані ранньої діагностики, зокрема, пацієнти дещо були обмежені в пересуванні. Потім почалася війна. В перші дні вторгнення ми приймали багато пацієнтів зі сходу України, з районів бойових дій. Коли люди втрачають свою домівку і дбають лише про те, щоб вижити, то вона думає про своє здоров’я в останню чергу, – сказав медик. – Зараз трошки ситуація вирівнюється, але якраз ріст занедбаності припав на цей час. Таким чином пацієнти, які вчасно не звернулися під час ковіду, коли в них була перша стадія – через два-три роки мають занедбаний рак».

Також одним з факторів пізнього виявлення онкологічних захворювань він назвав припинення профоглядів працівників на підприємствах.

«Раніше були державні підприємства, де обов’язково проводилися профогляди працівників. Зараз державних підприємств стало менше, а приватні – не всі вимагають таких обстежень, – зазначив Юрій Малімон. –  Третє – це обізнаність людей. Людина, яка себе поважає – повинна дбати про своє здоров’я».

Лікар додав, що відсоток вилікування доклінічної форми раку молочної залози складає понад 90%. 

«Знову ж таки, сімейний лікар теж повинен подбати про своїх пацієнтів, яким більше 40 років. Дати людині електронне направлення і пояснити чому так важливо звернутися й пройти те обстеження, – додав очільник обласного центру онкології. – До прикладу, у Німеччині лише 30% пухлин молочної залози знаходять лікарі, а 70% знаходять самі у себе жінки. Чому? Тому що там сімейний лікар сказав: от вам стільки-то років, ви повинні раз на півтора місяці провести самообстеження молочних залоз, і розказав як правильно це зробити».

Більше у відео.