Олександр Троханенко працює заступником  голови Волинської облдержадміністрації Юрія Погуляйка на Волині із кінця січня 2020 року. Все життя він прожив у Донецькій області, працював там, доки не довелося стати вимушеним переселенцем та переїхати до столиці. Нині Олександр Васильович пізнає синьооку Волинь та бере уроки української мови - все життя розмовляв російською, а тут з’явилася нагода не тільки вивчити державну мову, а й практикувати її щодня.

 Один із напрямів, яким опікується посадовець – економіка, тому й сьогоднішнє інтерв’ю буде не про життя, а про фінансову ситуацію в регіоні, інвестиційний потенціал та виклики, з якими довелося стикнутися в умовах пандемії коронавірусної інфекції.

• Олександре Васильовичу, ви прийшли в ОДА не в простий час. Вперше економіка Волині працює в умовах карантинних обмежень. Криза, пов’язана з пандемією коронавірусу, суттєво змінила прогнози експертів щодо виконання обласного бюджету. Яка загальна картина зараз?

На початку року ніхто не думав, що нам не вдасться виконати бюджет за перше півріччя, адже останні 6 років він виконувався стабільно, без збоїв. Однак швидке поширення COVID-19 -  змінили все. Якщо за І квартал цього року надходження бюджету області зросли на 15,3% до минулого року, то уже за перше півріччя цей  показник становив 1,8 %, тобто за період карантину темпи скоротилися на 13,5 %.

Через вимушені карантинні заходи багато платників податків повністю або частково зупинили господарську діяльність. Це призвело до недоотримання платежів у першому півріччі до державного та обласного майже 100 млн грн, з них 27,3 млн гривень мали б надійти в обласний бюджет.

Знизили обсяги перерахованого податку на доходи фізичних осіб підприємства галузей лісового господарства, будівництва, промисловості та транспорту. Натомість позитивна динаміка сплати податку продовжується від установ бюджетної сфери та господарюючих суб’єктів у сільському господарстві, фінансовій діяльності та зайнятих на виробництві електроенергії, газу і тепла.  

• Чи вдалося зекономити якісь кошти, адже чимало закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів, працювали дистанційно? Куди витратять ці гроші?

Звичайно зекономили, але в умовах недоотримання надходжень в обласний бюджет, ми цієї економії можемо не відчути. Враховуючи те, що навчальні заклади міста працювали дистанційно, частина коштів, які планували витратити на оплату харчування у закладах освіти, енергоносії та комунальні послуги, проведення ряду заходів, лишилися. За нашими підрахунками на друге півріччя відтерміновано понад 52 млн гривень. Однак потрібно пам’ятати про те, що карантин вплинув не лише на зменшення видатків бюджетів різних рівнів, а й на зменшення наповнення їх дохідної частини. Тому використати зекономлені кошти зможемо, якщо на кінець року не буде дефіциту бюджету області.

• Чи отримувала область кошти від держави за цей період? На які потреби?

У 2020 році державою заплановано передати на Волинь майже 1,3 млрд грн  інвестиційних коштів – на  ремонт доріг, реконструкцію та будівництво шкіл, закладів охорони здоров’я тощо.

У першу чергу – це дорожня субвенція на ремонт доріг місцевого значення та комунальних доріг, яка у 2020 році очікується у розмірі 780 млн грн і перевищує минулорічний обсяг  майже на 170 млн. За перше півріччя Волинь отримала 335 млн гривень. На сьогоднішній день підрядники вже освоїли 74 млн гривень.

Впродовж останніх кількох років чимало коштів спрямовані на розвиток медицини у сільській місцевості. На 1 січня 2020 року сума усіх отриманих областю коштів досягла - 161,7 млн гривень. Вони передбачені на будівництво 17 нових амбулаторій, реконструкцію та капремонт 17 діючих амбулаторій -127,5 млн грн; придбання 47 автомобілів для медичних працівників - 23,5 млн грн, придбання 108 одиниць телемедичного обладнання для цих амбулаторій на 10,7 млн гривень. Лише протягом  травня-червня цього року освоєно понад 30 млн. гривень.

У 2020 році на реалізацію спільного проєкту Міністерства охорони здоров’я України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» заплановано  майже 140 млн гривень. У  І півріччі половина цих коштів уже перерахована з державного бюджету, а це 55 млн грн, які використали на капітальний ремонт та реконструкцію амбулаторій у сільській місцевості та придбання медичного обладнання.

З Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) очікуємо 190,3 млн грн, з яких вже надійшло 78,9 млн грн, використали – 43,5 млн гривень. До кінця року плануємо завершити та здати в експлуатацію в рамках президентської програми  «Велике будівництво»  7 шкіл, 3 садочки, 2 об'єкти спортивної інфраструктури.

На щастя, карантин не вплинув на своєчасність фінансування запланованих проектів із державного бюджету.

• Чи вдалося за час карантину залучити в область додаткові інвестиції, бо ж прийнято вважати, що під час карантину вся робота – стоїть?

Робота з пошуку інвесторів у нас не припиняється ніколи. По-перше, це довготривалий процес, який потребує багатьох узгоджень та підготовчої роботи. У квітні ми підписали меморандум про співпрацю з потенційним інвестором, який готовий створити 200-300 нових робочих місць та збільшити податкові надходження до бюджетів усіх рівнів на 7 мільйонів за рік.

Це дуже цікавий проєкт, який вирішить багато проблем, адже інвестор має намір переробляти породи шахтних териконів, які роками накопичуються та займають значні площі поблизу Нововолинська. Якщо все вийде, на Волині за 3 роки збудують сучасний завод з виробництва надміцних цементів на основі унікальної технології. Зараз працюємо над тим, щоб Фонд державного майна України та Міністерство енергетики узгодили механізм передачі породи шахтних териконів, оскільки саме вона має бути одним із складників цементної суміші. Загальна вартість проєкту від 60 мільйонів євро.

У липні плануємо зустріч з потенційними інвесторами, які планують будувати тепличні комплекси для цілорічного аграрного бізнесу на Волині. Загальна вартість проєкту – від 30 мільйонів євро.

Також в роботі зараз проєкт на 300 мільйонів євро, який передбачає будівництво потужної вітрової станції у Локачинському районі.

Тому є перспективи розвитку Волині, а головне – місцевих громад, адже усі інвестори реєструватимуть підприємства на їх території та сплачуватимуть податки у бюджет ОТГ. Нові робочі місця у сільській місцевості, сподіваємось, затримають, місцеве населення в Україні.

• Чи працює ОДА з потенційними роботодавцям аби збільшити кількість робочих місць? Після затяжного карантину багато людей стали на облік у центрі зайнятості.

Карантинні обмеження найбільше вплинули на  малий бізнес. За даними ДПС на Волині з березня по квітень 2020го року припинили діяльність 515 ФОПів. Понад 20 великих компаній заявили про зменшення обсягів виробництва та оптимізували кількість працівників. Це переважно – автомобілебудівні та будівельні підприємства.

Ми розуміємо, що стимулювати роботодавців потрібно, тому часто зустрічаємося з представниками бізнесу, щоб знати, чим потрібно допомогти, щоб вони не скорочували активів, а розвивалися. За півроку в області створили 217 нових робочих місць, ще 43 особи започаткували власну справу.

Підприємці звертають увагу на невигідні умови кредитування. Я з ними згідний. Міністерство економіки навіть порахувало, що для того, щоб ріст економіки на рік був 7-8%, банківська система повинна щорічно видавати близько 400 мільярдів гривень кредитів. Державі треба частково брати ризики у довгострокових інфраструктурних проєктах, які можуть бути цікавими та зрозумілими для кредиторів.

Будівництво нових інвестиційних об’єктів – це нові робочі місця. Для прикладу: на ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» реалізовується найбільший в області інвестиційний проєкт з розширення потужностей виробництва загальною сумою майже 1,5 мільярда гривень. Очікується запуск забійного цеху потужністю понад 13 тисяч курей-бройлерів за годину.  Запуск нових потужностей забезпечить створення щонайменше 1000 нових робочих місць. Знову ж таки карантин вніс свої корективи щодо запуску виробництва.

• Які державні ініціативи діють в області аби підтримати громадян, які втратили роботу, підприємства, які оплачували простій працівникам?

Держава оперативно спрацювала в цьому плані. Уряд виділив 6 мільярдів гривень для виплат персоналу підприємств із часткового безробіття в межах прожиткового мінімуму по 2102 гривні та фінансової допомоги ФОПам, малому і середньому бізнесу за вимушений простій у зв’язку з карантином у розмірі мінімальної заробітної плати – по 4723 гривні. Волинь отримала на ці виплати 100 мільйонів гривень.

Також внесли зміни до відповідних положень регуляторного порядку в частині спрощення процедури оформлення  документів для отримання цих виплат, у тому числі продовження з 30 до 90 днів терміну, за який надається така допомога. Найбільша сума – майже 10 мільйонів гривень була виплачена 4597 працівникам компанії «Кромберг енд Шуберт» за місячний простій. Всього цією послугою скористалися 240 фірм та ФОПів, на яких працює майже 5000 осіб.

«Модерн-Експо», «СКФ  Україна» та інші великі підприємства виплачували дві третини від зарплати з власних коштів. На жаль, законодавство не дає змоги комбінувати ці виплати, тобто, якщо частину платить бізнес, державна допомога – неможлива.

• Чимало коштів місцевих бюджетів було перенаправлено на боротьбу з коронавірусом. Скільки коштів лишилось? Чи вистачить цих ресурсів, аби медзаклади області були забезпечені найнеобхіднішим до кінця поточного року?

Загалом з місцевих бюджетів області на заходи по боротьбі з коронавірусом виділено 174,3 млн грн, з яких лише з обласного бюджету – 64,3 млн гривень.

Вже витратили 60,1 млн грн  - це 34,5 % затверджених видатків, у тому числі обласними закладами – 22,8 млн гривень. Кошти використані на придбання медикаментів, засобів індивідуального захисту та деззасобів – 24,8 млн грн, придбання медичного обладнання та апаратів ШВЛ – 15,6 млн грн, на стимулювання медичних працівників – 4,5 млн грн, на інші заходи (підвезення медичних працівників до місця роботи, тощо) – 15,2 млн гривень.

Крім того, за рахунок вищевказаних коштів придбали комп’ютерний томограф для обласної клінічної лікарні вартістю 11,5 млн. гривень. Відповідні видатки уже профінансовані з обласного та міського бюджету Луцька.

• Аби підсумувати нашу розмову та зрозуміти, що чекає Волинь наприкінці року, запитаю - які надходження прогнозовані на друге півріччя до бюджету області?

В умовах нестабільної ситуації в економіці держави спрогнозувати виконання місцевих бюджетів до кінця року складно. Однак зазначу, що за перше півріччя в області за доходами виконані усі зведені бюджети районів та бюджети 36-ти об’єднаних територіальних громад.

Не виконані лише бюджети усіх міст обласного значення, 15-ти об’єднаних територіальних громад та обласний бюджет.

До кінця цього року до місцевих бюджетів області очікується залучити ще майже 2,7 млрд грн власних доходів, що з урахуванням надходжень за перше півріччя цього року складе близько 5 млрд грн та відповідатиме показнику доходів місцевих бюджетів за 2019 рік. 

Але ця сума - менша, ніж ми планували отримати у 2020 році. Зокрема, очікуваний обсяг недобору основного джерела доходів місцевих бюджетів та податку на доходи фізичних осіб – може скласти у цілому по області близько 200 млн грн, по обласному бюджету – 60 млн гривень.

Ми постійно контролюємо видаткову частину бюджетів області, бо маємо забезпечити фінансування усіх соціально значимих витрат в обов’язковому порядку.

• Не секрет, що якщо вивести із тіні весь нелегальний бізнес області, фінансові справи на Волині суттєво б покращились. Чи впливає обласна влада на ці процеси? Що вдалося зробити за останні півроку?

Перші заходи, які в області ініціював новопризначений голова Волинської облдержадміністрації Юрій Погуляйко, стосувалися легалізації діяльності торгівлі нафтопродуктами. Волинь була в числі лідерів діяльності незаконних заправних станцій, які збували контрафактні нафтопродукти.

Розпорядженням голови ОДА оновили склад міжвідомчої робочої групи з ліквідації нелегального обігу та нелегальної торгівлі нафтопродуктами на території області та почали проводити перевірки цих точок продажу. За півроку здійснили 65 виїзних перевірок, виявили 18 підпільних АЗС, 8 з яких вже демонтовано. Вилучено з незаконного обігу 44,1 тонни паливно-мастильних матеріалів сумнівної якості, які реалізовувались без дозвільних документів, вартістю 1 мільйон 142 тисячі гривень, а також обладнання для його розливу та зберігання на суму 1 млн. 244 тис гривень.

Нараховано 238 тисяч штрафних санкцій, щодо 16 осіб складено протоколи про адміністративне правопорушення та розпочато 2 кримінальні провадження.

Наслідком такої роботи на 7 липня 2020 року багато підприємств вирішили легалізувати свою діяльність: 194 ліцензії видано на право роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами, 785 ліцензій - на їх зберігання, 61 ліцензію – на здійснення оптової торгівлі. На сьогодні в області зареєстровано 247 акцизних складів та 7 нафтобаз.

Члени робочої групи в межах наданих повноважень продовжують роботу, спрямовану на перекриття нелегальних каналів постачання, встановлення місць зберігання та шляхів збуту контрафактного пального.

Також в області працюють над легалізацією діяльності пилорам, піщаних кар’єрів, відстежується та припиняється незаконний обіг підакцизних товарів тощо.

Наша мета – не припинити діяльність бізнесу, а направити її в законне русло. Ми маємо створити рівні умови для діяльності усіх представників бізнесу області. Вони повинні розуміти соціальну відповідальність перед волинянами, адже чесно сплачуючи податки,  вони збільшують обласний бюджет.

 Майже усі проєкти, на які держава виділяє кошти, мають частково фінансуватись на умовах співфінансування місцевими бюджетами. Цього року  через коронавірус нам не вистачило коштів, щоб запустити кілька нових проєктів по ДФРР. Обласний бюджет потрібно наповнювати, тоді будуть і школи, і садочки, і санаторії з басейнами.

Оксана Прокопчук-Мовяк