Освітяни підбили підсумки роботи у 2019 році та обговорили пріоритетні завдання щодо реалізації освітньої політики у 2020 році на теренах регіону. Розширене засідання колегії управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації відбулося сьогодні, 20 лютого 2020 року, на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

У президії – заступник міністра освіти та науки України Петро Коржевський, голова обласної ради Ірина Вахович, заступниця голови облдержадміністрації Світлана Мишковець, начальниця управління освіти, науки та молоді ОДА Людмила Плахотна.

Людмила Плахотна коротко розповіла про основні здобутки волинської освітньої галузі. За її словами, у 2019 році освіта Волині «йшла в ногу з часом» та гідно прийняла усі виклики сьогодення.

«На даний час в області функціонує 489 закладів дошкільної освіти, в яких здобувають дошкільну освіту 38,6 тисяч дітей. Відсоток охоплення становить 90,8 – розповіла Людмила Плахотна. – Щороку відкриваються садочки, що істотно скорочує кількість заяв на влаштування у дошкільний навчальний заклад. Щодо розвитку загальної середньої освіти, то Волинь завершила 2019 рік з особливою гордістю. У січні 2020 року свої двері для учнів відкрили дві новозбудованих школи у Старовижівському та Камінь-Каширському районах. На будівництво на оснащення закладів використано 150 мільйонів гривень».

Окрім цього, Людмила Плахотна розповіла про вдосконалення мережі закладів загальної середньої освіти. Зокрема наголосила: «Протягом 2016-2019 років в області створено 33 опорні заклади освіти з 71 філією, 47 з яких функціонують в об’єднаних територіальних громадах. У 2020 році планується утворити ще 7 опорних шкіл та 9 філій. Також для розв'язання питання з підвезенням учнів до навчальних закладів у 2020 році планується придбати 17 автобусів, з них – 2 будуть обладнанні для перевезення дітей на кріслах колісних».

Не оминула головна освітянка області увагою питання позашкільної освіти. На даний час в області функціонує 37 закладів позашкільної освіти, де в гуртках займаються 30 545 вихованців. На жаль, в умовах децентралізації гостро постає питання не тільки розширення таких закладів, а й збереження вже наявних. Для прикладу, у порівнянні з минулим роком суттєво зменшилась кількість гуртків в Іваничівському, Локачинському та Маневицькому районах, містах Володимир-Волинському та Нововолинську.

Свою думку з приводу таких фактів висловила Світлана Мишковець, яка переконана, що кількість закладів позашкільної освіти не можна зменшувати, їх потрібно розширювати.

«Діти повинні розвивати свої таланти. Для багатьох дітей заклади позашкільної освіти повинні стати осередками розуміння та підтримки, – наголосила Світлана Євтихіївна. – Ми повинні прищеплювати дітям любов до результатів своєї праці».

Обговорили учасники колегії й фінансове питання розвитку освітньої галузі Волині. Людмила Плахотна розповіла, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо надання субвенції у 3,5 млрд грн для реалізації програми «Спроможна школа для кращих результатів». До слова, для Волині ця цільова субвенція становитиме 140 мільйонів гривень.

«На фінансування проєктів можуть претендувати будь-які опорні школи та інші школи, у яких здобувають освіту не менше 350 учнів», – наголосила посадовиця.

Розповіла Людмила Плахотна і про оптимізацію закладів професійної освіти. У 2017 році створено 2 заклади нового типу шляхом об’єднання по 2 заклади у містах Ковелі та Нововолинську. У 2020 році проводиться робота щодо створення ще 2-х аналогічних центрів. Продовжується модернізація навчально-матеріальної бази професійних закладів. Відтак, уже функціонує 15 навчально-практичних центрів.

Присутній на колегії заступник міністра освіти та науки України Петро Коржевський описав новації, що плануються, аби мережа профтехосвіти стала виваженою, корисною для її здобувачів та бізнесу й водночас не надто обтяжливою для бюджету.

За словами високопосадовця, багато закладів профтехосвіти в Україні – малокомплектні училища з застарілою матеріально-технічною базою.

«На жаль, великий відсоток випускників шкіл обирають модні спеціальності із дипломами про вищу освіту – не без впливу батьків, які вважають майбутнє випускників «бурси» непрестижним, малооплачуваним і взагалі безперспективним. Тож оновлення системи профтехосвіти – необхідне. В рамках реформ зміст та якість профтехосвіти мають кардинально вдосконалитися. В умовах адміністративно-територіальної реформи, коли професійно-технічні заклади передаються на баланс місцевої влади, необхідно зробити аудит таких закладів. Адже керівник закладу – не той, хто має стіл, стілець та сейф, а той, у кого на руках усі правовстановлюючі документи. Після аудиту громада разом з місцевою владою має вирішити, чи потрібен їй той чи інший заклад профтехосвіти, чи ні».

Заступниця голови облдержадміністрації погоджується із таким баченням реформування професійно-технічної освіти, але переконана, що в будь-якому випадку у центрі змін має бути дитина та її інтереси.

Відділ інформаційної політики облдержадміністрації