Українці! Українки!

Сьогодні важливі новини. Сполучені Штати зробили крок, який відчутно послабить окупантів. Змусить платити за агресію, відповідати за зло, яке вони наробили. За все зло. Америка забороняє імпорт нафти з Росії, нафтопродуктів, газу, вугілля. Забороняє громадянам США будь-які інвестиції в російський паливно-енергетичний комплекс.

Я вдячний особисто Президенту Сполучених Штатів Америки Байдену за це рішення. За це лідерство. За цей максимально потужний сигнал усьому світу. Він дуже простий: кожен цент, сплачений Росії, вона перетворює на кулі та снаряди, які летять в інші суверенні держави.

Або Росія матиме повагу до міжнародного права і не буде вести війни, або вона не матиме грошей, щоб війни розпочинати. Знайдуть іншу бензоколонку. Але це не тільки про гроші. Заборона на імпорт нафти до США послабить державу-терориста економічно, політично та ідеологічно. Бо це – про свободу, про майбутнє. Про те, куди буде рухатися світ.

Заборону на імпорт нафти та нафтопродуктів із Росії запроваджує і Велика Британія.

Я вдячний Премʼєр-міністру Борису Джонсону за принциповість, на яку очікуєш від глави уряду Великої Британії у важкі часи.

Виступаючи сьогодні у британському парламенті, я згадав інші важкі часи. Інші, але такі подібні. 1940 рік, коли тиранія загрожувала, як вона думала, невеликому острову. І була впевнена, що острів не витримає жорстоких ударів, бомбардувань і блокади.

А вийшло, що острів зміг більше, ніж та тиранія. Бо мав мудрість. Мав витримку. Друзів. І силу. І вірив у майбутнє – своє та свободи у Європі. Як віримо ми. Як боремося ми. І як ми переможемо.

Погляньте: світ не вірить у майбутнє Росії, не говорить про нього. Жодного слова, жодної перспективи. Вони все розуміють. Вони говорять про нас. Вони допомагають нам. Вони готуються підтримати нашу відбудову. Після війни. Бо всі побачили: для народу, який так героїчно захищається, обовʼязково настане оце «після війни».

Буде і новий план Маршалла для України. Захід сформує цей пакет підтримки. Сьогодні про це сказав британський Премʼєр-міністр. Людина слова, щирий друг України.

Вже очікуємо і жорстких рішень від Європейського Союзу. Санкційних. Проти Росії. За цю війну. За цю агресію. Про яку її автори ще пошкодують. Це буде. Обов'язково. І тому так важливо, щоб у керівництві Росії усвідомили: США, Велику Британію, Євросоюз, Канаду, Австралію, Японію та інші вільні країни світ буде тільки наслідувати. А отже, його не обманути. Санкції не обійти.

Я вдячний тим росіянам, які нас підтримують, виходять на вулиці і борються. Борються щоденно за нас і за себе. Тому що борються за мир.

Війну треба закінчувати. Треба сідати за стіл переговорів. Але чесних, предметних, в інтересах людей, а не застарілих убивчих амбіцій.

Говорив сьогодні з Марком Рютте – Прем'єр-міністром Нідерландів. У нас – нова сторінка у відносинах з Нідерландами. Дякую за підтримку. З Прем'єр-міністром Ізраїлю Беннетом. Премʼєр-міністром Люксембургу Бетелем та з Президентом Франції Макроном. Маємо підтримку. Маємо розуміння.

Мабуть, ви бачили сьогодні у новинах історію про те, що ООН нібито не вважає російське вторгнення війною. Я знаю, це обурило багатьох, і не тільки в Україні.

Вдячний нашій команді. Ми все зʼясували, швидко отримавши запевнення: у структурах ООН не буде брехні. Не буде підігравання агресору. Слово «війна» звучатиме на цьому майданчику. Бо це правда. Ми не дозволимо нікому у світі ігнорувати страждання та вбивства наших людей, наших дітей.

Сьогодні, коли я йшов виступати перед британським парламентом, найстрашнішим числом було для мене 50. 50 убитих українських дітей за 13 днів війни. А вже за годину стало 52. 52 дитинки. Ніколи не пробачу цього. І знаю, що ви ніколи це не пробачите окупантам.

Як Харків, Маріуполь і всі інші міста. Ввечері вони завдали ракетного удару по Корбутівці у Житомирській області. Зруйнували гуртожиток.

Чим міг загрожувати Росії звичайний гуртожиток? Яким геополітичним інтересам ядерної держави? Вічна памʼять усім людям, яких убили ці нелюди.

Сьогодні нам вдалося організувати гуманітарний коридор з міста Суми до Полтави. Сотні людей врятовано. Гуманітарний вантаж доставили. Але це – лише відсоток від того, що треба зробити. Чого очікують наші люди, заблоковані українці. Ми готові. Наші вантажі готові. Наш транспорт готовий. Але... нелюди – вони не готові. Вони обстрілюють маршрути евакуації. Вони блокують доставку необхідних продуктів та ліків для людей.

Чого вони хочуть? Щоб українці взяли з рук окупантів. Все це просто тортури. Свідомі. Системні. Організовані їхньою державою. Чужою для нас. І безжальною для всіх, навіть для її громадян.

Олешки у Херсонській області. Бердянськ та Мелітополь у Запорізькій області. Усі міста, де українці чинять спротив, де протестують проти окупантів... Знайте: ми з вами. Ми вдячні. Вантажі все одно будуть їхати. Скільки б їх не зупиняли кулі. Гуманітарні коридори все одно працюватимуть. І тільки час відділяє вас від свободи. Недовгий час. Вірте в це. Я вірю. І дуже цього хочу.

Слава Україні