Майя Москвич – ветеран війни на Сході України. Вона – єдина жінка з 15 членів команди, яка входить до національної збірної на «Іграх нескорених». Спортсменку урочисто проводжали з Волині на тренувальні збори до Києва в стінах обласної державної адміністрації сьогодні, 27 вересня 2018 року. Вже звідти дівчина вирушить до Австралії, де відстоюватиме честь України.

Україна вдруге бере участь у змаганнях серед військовослужбовців, які зазнали травм на службі. Цьогоріч нашу команду представляють 15 бійців, серед них і волинянка – Майя. Вона воювала на сході України упродовж трьох років у складі кількох батальйонів. У 2014 році пішла добровольцем в АТО у складі батальйону Національної гвардії імені генерала Сергія Кульчицького. Згодом служила в розвідувальному батальйоні «Гарпун». У 2015 році підрозділ розформували. Його бійці увійшли до полку поліції особливого призначення «Миротворець», звідки Майя звільнилася через стан власного здоров’я. І вже за місяць українська команда, до складу якої входить дівчина, поїде на змагання.

 Цьогорічні «Ігри нескорених» відбудуться 20-27 жовтня у місті Сідней, Австралія. Майя представлятиме Україну в стрільбі з лука, який вперше взяла до рук за порадою учасника збірної команди України Ігор Нескорених 2017 року Дмитра Сидорука у березні 2018 року.

Голова облдержадміністрації Олександр Савченко зауважив, що нескореність – риса українських жінок.

- Ви сьогодні своїми діями доводите, що людині не можна зупинятися, навіть коли їй складно. Завдяки Вам ворог сьогодні на Сході, а не біля Волині. Ви володієте неабиякою внутрішньою силою, тож бажаю успішного виступу та досягати поставлених цілей. Ви є чудовим прикладом для своїх побратимів, які повертаються зі Сходу та не можуть знайти себе у мирному житті. Ми їм допомагаємо зі свого боку, а ви їх повинні надихати, - зауважив Олександр Ілліч.

Майя, в свою чергу, воліє не згадувати про війну, а дивитися вперед. Проте визнає, що звіди повернулася іншою.

- Я йшла на війну з однією метою – вигнати ворога, відвоювати міста, а потрапила в рутину. В мене були амбіції, мета, і тепер я знаю, як важко досягти її. І поки всі українські міста не звільнені – я не вважатиму себе героєм. Але це був мій обов`язок і я сподіваюся, що скоро ми всі разом будемо ставити українські прапори на Сході та святкувати перемогу, - розповіла спортсменка.

Невдовзі дівчина вирушить до австралійського Сіднея, де відбудуться змагання. Проте, за її словами, чи не найважливіше для неї буде бачити на трибунах прапор Волині, адже де б вона не була, завжди асоціює себе з рідним краєм – Волинню.

- Я дуже люблю Волинь, де б я не жила. Все одно є волинянкою і скрізь представляю Волинь. Для мене дуже важливо, щоб на трибуні, коли я буду виступати, був хтось із волинський прапором - це допоможе мені розправляти крила, - мовила Майя.

Такі слова учасниці бойових дій надихнули голову облдержадміністрації Олександра Савченка. Після того, як їй подарували український прапор – очільник регіону знайшов ще й волинський - за декілька хвилин власноруч зняв прапор з флагштоку, який був у кабінеті голови адміністрації, підписав його та подарував Майї.

- Я така щаслива зараз. І що познайомилася з Вами, і що ви заради мене зняли цей прапор. Ви сьогодні забезпечили 50 відсотків мого успіху, - щиро поділилася враженнями спортсменка.

Так створюється історія, - резюмував зустріч Олександр Ілліч.

Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.