Сьогодні був тяжкий, але сміливий день. Ми боремося за свою державу абсолютно на всіх фронтах: Півдні, Сході, Півночі, у багатьох містах нашої прекрасної країни. Боремося цілодобово й на дипломатичному фронті – легше сказати, з ким зі світових лідерів я ще сьогодні не говорив. Ми це продовжуємо.

Я сьогодні постійно працював і говорив з Президентом Макроном, Шольцом, Рютте, з пані фон дер Ляєн, з Президентом Сполучених Штатів Америки Байденом. Окреслив, якої ще відповіді Заходу на цю агресію очікують українці, і домовився про нову допомогу, нову підтримку, значну допомогу для нашої держави. Я дякую всім лідерам, окремо дякую Президентові Байдену.

Дуже зрадів, коли побачив новини з дружньої Грузії. Хочу подякувати доброму, прекрасному грузинському народові, який вийшов на вулиці своєї країни й підтримав Україну. Ви – справжні друзі! Дякую.

Наша головна мета – закінчення цієї бійні. Втрати ворога дуже-дуже серйозні. Це сотні, сотні вбитих солдатів, які перейшли наш кордон, які прийшли на нашу землю.

Маємо втрати, на жаль, і ми. Українці героїчно чинять спротив агресії. Її неможливо виправдати. Тому окупантам доводиться придумувати все більш абсурдні звинувачення, щоб говорити хоча б щось.

Впевнений, що ці звинувачення – необ’єктивні, у них ніхто не повірить. Не повірять українці, не повірить світ, не поверят граждане Российской Федерации.

Просто немає й не може бути такої правди, яка могла б прояснити, чому обстрілюють з реактивної артилерії дитячі садочки та житлову інфраструктуру. У Ворзелі Київської області били «Градами» по дитячому будинку. По Охтирці, Сумська область, били «Ураганами». Під обстрілом були житлові квартали, укриття, дитячі садочки. Що це за війна проти українських дітей в дитячому садку? Хто вони? Вони теж – неонацисти? З дитячого садочка. Чи це солдати НАТО, які загрожували Росії? Вбиті й поранені діти – це вирок цьому вторгненню.

Усі, я підкреслюю, усі повинні зробити все, що тільки можуть, щоб зупинити цю війну. Кожен день агресії руйнує нормальне життя не тільки в Україні, а й у Росії, а також у Європі, у світі.

Європейці ще не уявляють, що таке жити, коли під боком – таке протистояння. Маю сказати абсолютно відверто: ця ніч буде більш тяжкою, ніж день. Під ударом – багато міст нашої держави. Чернігів, Суми, Харків, наші хлопці, наші дівчата на Донбасі, міста Півдня України. Особлива увага – Києву. Не можна втратити столицю.

Звертаюся до наших захисників і захисниць на всіх фронтах. Цієї ночі ворог застосує всі наявні в нього сили, щоб зламати наш опір. Підло, жорстко й не по-людськи. Цієї ночі вони підуть на штурм. Всі ми маємо розуміти, що на нас чекає. Цієї ночі маємо вистояти. Доля України вирішується саме зараз. Кожен цивільний громадянин має бути максимально обережним. Допомагайте, будь ласка, одне одному, особливо людям літнього віку, самотнім, тим, кому зараз дуже важко. За будь-якої небезпеки – переходьте в укриття.

Кожен, хто вже долучився до захисту країни або може допомогти обороні, – зупиняйте ворога всюди, де можете. Закривайте спеціальні знаки, які диверсанти залишають на дорогах, які диверсанти залишають на будівлях. Спалюйте ворожу техніку усім, усім, чим ви можете. Якщо для загарбників навіть дитячі садочки – допустима ціль, ви не повинні залишити їм жодного шансу.

Всі думки, всі молитви українців – з нашими військовими. Віримо в них, дбаємо про них. Захищаємо нашу державу. Ніч буде важкою, дуже важкою. Але буде ранок.

Слава Україні!