ПРОПОЗИЦІЇ ДО  ПРОГРАМИ

по КПКВ 2408070 “Радіаційний захист населення та екологічне

оздоровлення територій, що зазнали радіоактивного забруднення ”

за розділом «Реабілітація радіоактивно забруднених територій»

у Волинській області на  2020  рік

м.Луцьк, 2019

 І .ВСТУП

Загальна площа території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, складає близько 500 тис.га. З них сільськогосподарських угідь –181,5  тис.га, переважна більшість з них має щільність забруднення цезієм-137 від 0,1 до 1,0 КІ/км2. –180,174 тис.га. та 1,326 тис.га мають щільність більше 1КІ/км2. Із забруднених цезієм-137 сільськогосподарських угідь – 0,06 га – це рілля та 1,266 га – це природні кормові угіддя.

Склад грунтів зони радіоактивного забруднення області характеризується високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів з грунту в рослини, що ускладнює радіаційну ситуацію і в свою чергу впливає на медико- біологічний стан людей.

В умовах області 95 відсотків сумарної еквівалентної дози опромінення припадає на внутрішнє опромінення. Завдяки протирадіаційним заходам, проведеним у 1993-2008 роках, таким, як корінне поліпшення грунтів,  залуження і перезалуження луків і пасовищ, вапнування кислих грунтів, внесення органічних та мінеральних добрив, суттєво поліпшилась радіаційна ситуація – зменшились рівні забруднення грунтів та рослинної продукції, що вирощується в зоні забруднення. Однак, подекуди рівні вмісту радіонуклідів ще залишаються досить високими. 

Систематичне споживання забрудненої продукції призводить до накопичення радіонуклідів в  організмі. Оцінка формування потоків радіонуклідів показує, що у 80-85 відсотках дозових навантажень внутрішнє опромінення відбувається за рахунок споживання молока та лісових грибів і ягід. Дієвим заходом для зниження рівнів забруднення продукції рослинництва і тваринництва є проведення контрзаходів, здійснення яких передбачено цією програмою.

Станом на 1 січня 2019 року 167 населених пунктів Волинської області належали до зони гарантованого добровільного відселення.

На підставі експертних висновків про радіаційний стан населених пунктів України, у Волинській області  критерію 3 зони гарантованого (добровільного) відселення (паспортна доза більше 1 мЗв) відповідає 3 населених  пункти Маневицького району: с.Галузія, с.Серхів, с.Велика Яблунька, критерію 4 зони посиленого радіоекологічного контролю (паспортна доза  від 0,5 до  1 мЗв) відповідає: 14 населених пунктів Камінь-Каширського району, 4 населених пункти Любешівського району, 33 населених пункти Маневицького району.

Відповідно до змін, внесених до ст.2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом «Про внесення змін України та визнанням такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII зону посиленого радіологічного контролю виключено із переліку зон, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Тобто  до зони радіоактивного забруднення жоден населений пункт району не  буде віднесено.

ІІ.МЕТА ПРОГРАМИ

Метою програми є організація проведення контрзаходів на землях сільськогосподарських виробників та землях запасу сільських рад, для чого збирається і узагальнюється інформація про стан забруднення радіонуклідами грунтів, сільськогосподарської продукції, обсяги проведення контрзаходів за минулі роки, агрохімічну характеристику грунтів та фактичну потребу тваринництва  у різних видах кормів. При цьому використовувалися розроблені проекти оптимізації використання сільськогосподарських угідь на радіоактивно забруднених територіях для окремих населених пунктів.

ІІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА РЕАБІЛІТАЦІЮ РАДІОАКТИВНО  ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

 Контрзаходи у сільськогосподарському виробництві,  передбачені цією програмою, будуть здійснюватись у критичних  населених пунктах та господарствах зони гарантованого добровільного відселення.

 3.1. Внесення підвищених доз мінеральних добрив

Одним із ефективних прийомів зниженняя забруднення сільськогосподарських культур є внесення підвищених доз мінеральних добрив (фосфорно-калійних), після чого накопичення цезію-137 зменшується у 1,5-3 рази. Оскільки калій є аналогом радііоактивного цезію, то нестача його під час формування врожаю поповнюється за рахунок останнього.

Мінеральні добрива планується вносити під овочі і картоплю, які вирощуються в особистих підсобних господарствах, та для підживлення луків і пасовищ.

3.2. Виробництво комбікормів з радіопротекторними властивостями

     Дієвим заходом для зниження забруднення радіонуклідами молока, що виробляється в підсобних господарствах, є застосування комбікормів з радіопротекторними властивостями, завдяки чому рівень забруднення молока падає у 3-10 разів. Це комбікорми з вмістом сорбентів – цеолітом та фероцином, які поглинають радіоактивний цезій  і виводять його з організму тварин, при цьому радіонукліди в молоко та м’ясо не потрапляють.

1. IV. ЗАХОДИ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

За час, що минув після аварії на Чорнобильській АЕС, завдяки проведеним контрзаходам у сільському господарстві рівні забруднення сільськогосподарської продукції значно знизились. В той же час у лісах, які займають майже 70% забрудненої території, заходи щодо докорінного поліпшення земель у лісах провести неможливо, тому продукція лісу – гриби та лісові ягоди, які на сьогодні є вагомою часткою у раціоні харчування населення забруднених районів, мають ще досить високі рівні вмісту радіоцезію. Тому  уточнення радіаційного стану в лісах є одним із першочергових завдань.

Влаштування протипожежних мінералізованих смуг з 4-ри кратним обробітком у пожежонебезпечний період дасть змогу запобігти рознесенню радіонуклідів пиловим  шляхом. 

1. V. МЕРЕЖА РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

 Контроль радіоактивного забруднення сільськогосподарської та лісової  продукції має найважливіше значення у системі радіаційної безпеки. Обмеження рівня забруднення харчових продуктів є реальним і основним шляхом запобігання переопромінення людей понад встановлені нормативи. Завдяки функціонуванню мережі радіологічного контролю в районах зони радіоактивного забруднення  є можливість контролювати і узагальнювати радіологічну і екологічну ситуацію на території приватних господарств,  уточнювати радіаційну обстановку на сільськогосподарських угіддях, присадибних ділянках і населених пунктах; щомісячно надавати  населенню,  яке проживає  або працює на радіоактивно забрудненій території, інформацію  про ступінь забрудненості  радіонуклідами продуктів харчування та майна, про  всі вимоги та умови  радіаційної безпеки

 Радіаційний контроль за якістю продукції, що виробляється на забруднених територіях, проводять  9 радіологів системи мережі радіаційного контролю. Масовий контроль якості сільськогосподарської та лісової продукції здійснюється шляхом вимірювання концентрації в ній цезію-137, як основного дозоутворюючого радіонукліда, що піддається прямому апаратному вимірюванню. Це дає змогу  радіоекологам на місцях шляхом радіометричного контролю визначати  рівні забруднення різноманітної продукції  та запобігати вживанню населенням тих продуктів, рівні вмісту радіоцезію в яких перевищують ДР-2006.

Згідно розпису асигнувань державного бюджету на 2019 рік за КПКВ 2408070 «Радіаційний захист населення та екологічне оздоровлення територій, що зазнали радіоактивного забруднення» передбачено фінансування на суму 582,600 тис.гривень., за 11 місяців профінансовано 533,500 тис.гривень. В мережі радіаційного контролю в зоні радіоактивного забруднення працює 9 радіологів.

За 11 місяців  2019 року проведені дослідження 14319  проб різноманітної сільськогосподарської, лісогосподарської продукції, сировини у всіх населених пунктах зони радіоактивного забруднення. Виявлено перевищення допустимих рівнів вмісту  цезію-137 у 27 пробах:

- 11 проб - це сухі гриби, максимальний рівень забруднення сухих

грибів цезієм-137 становить 5060 Бк/кг (с.Піщане Камінь-Каширського району) при  гранично допустимих рівнях 2500 Бк/кг;   

 - 13 проб – свіжі лісові гриби, максимальний рівень забруднення – 3524 Бк/кг (с. Велика Яблунька Маневицького району), допустимий рівень забруднення свіжих грибів – 500 Бк/кг. Усі 13 проб з лісів Маневицького району

- 3 проби молока від корів приватного сектору.   Максимальний рівень

вмісту цезію-137,  виявлений у молоці  корів приватного сектору становить 106 Бк/кг (с.Лобна і Віл Любешівського району);

Кількість проведених досліджень наведено в таблиці:

Згідно плану з організації співпраці між управлінням екології та природних ресурсів облдержадміністрації,  обласними радіологічними службами, які не входять до мережі радіаційного контролю, а саме ,  ДУ  «Волинська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів» та ДП «Маневицька радіологічна лабораторія» обласного управління лісового та мисливського господарства, управлінню надається щоквартальна інформація про результати  проведених ними досліджень