„Геній духу і слова”
05 вересня 2019 року у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся літературний вечір „Геній духу і слова” з нагоди 250-річчя від дня народження Івана Петровича Котляревського.
Під час проведення заходу було наголошено, що саме Олена Пчілка порівнювала визначного українського письменника з першою весняною квіткою, що „весну нам принесла”, з першою зорею, яка „у добу безпросвітну” у небі стиха засіяла. І хоча творець безсмертних „Енеїди”, „Наталки Полтавки”, „Москаля-чарівника” народився і жив у Полтаві, у його біографії зустрічаємо факти, що єднають з нашим краєм. 1903 року в Полтаві було споруджено пам’ятник Івану Котляревському, на відкриття якого з’їхався цвіт українського красного письменства – Олена Пчілка, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський та ін. Не зважаючи на заборону царського уряду, лише Олена Пчілка проголосила промову українською мовою як протест проти національного гніту.
Не менш промовистим є і факт, що землю під спорудження пам’ятника в Полтаві подарував громаді Петро Михайлович Певний, будівничий-інженер, видатний меценат-добродій. У його майстернях відливалися горельєфи та виконувався гранітний постамент для пам’ятника. За його гроші відновлено будинок, де жив Котляревський. Тож не випадково, не без впливу дядька акторами стали сини брата Герасима Олександр і Микола Певні. У 1928 році в Луцьку відкрився Український Волинський театр, директором і режисером якого був Микола Певний. Традиційно театр відкривав театральний сезон виставою „Наталка Полтавка” з Миколою Певним у ролі Виборного.
Під час заходу у бібліотеці присутні з захопленням переглянули фрагмент із вистави „Наталка Полтавка” у майстерному виконанні акторів Волинського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка – артиста Ігоря Зінчука та народного артиста України Олександра Якимчука. Прозвучали поезії Тараса Шевченка, Володимира Сосюри, які продекламувала бібліотекар Наталія Куницька. Був показаний фрагмент мультфільму „Енеїда”.