Волинська обласна філармонія у Міжнародний день прав жінок і миру подарувала глядачам літературно-мистецьке дійство під назвою “Правда жіночого серця”.

Розпочався концерт однойменною поетично-музичною композицією за творами української поетеси Ганни Чубач у виконанні ведучої вечора – артистки розмовного жанру Волинської обласної філармонії, лауреатки премії імені Агатангела Кримського Оксани Єфіменко. Учениця Луцької музичної школи №1 імені Фридерика Шопена Анна Маковецька ‒ лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів, зворушливо виконала одну з найкращих українських пісень про Матір ‒ славнозвісний твір Ігоря Поклада на вірші Бориса Олійника “Сива ластівка” (“Мамо, вечір догоря…”).

Блок із чотирьох пісень приготував у подарунок чоловічий вокальний квартет “Акорд” у складі заслужених артистів України Андрія Зарицького, Олега Гонтаря, Віктора Мрочка та Миколи Палія, виконавши – акапельно, ‒ “Марічку” Степана Сабадаша і Михайла Ткача та всесвітньовідому серенаду Сміта з опери Жоржа Бізе “Пертська красуня” . Цікаво прозвучали у виконанні “Акорду” твори в інструментальному супроводі – “Горить горобина” Олександра Злотника та Миколи Мельникова і “Пісня буде поміж нас” Володимира Івасюка.

Експресивним, емоційно насиченим був і виступ солістки Волинської обласної філармонії Соломії Денисюк. Драматичну, навіть у чомусь трагічну пісню Миколи Мозгового на вірші Юрія Рибчинського “Минає день, минає ніч”, присвячену пам’яті Володимира Івасюка. І, звичайно, чудовий синтез двох мелосів – українського і східного, ‒ слухачі й слухачки змогли почути (і побачити) у запропонованому талановитою артисткою варіанті пісні Ігоря Білозора та Петра Запотічного “Коханий”.

Як пристрасний гімн Любові упродовж усього концерту звучали у виконанні Оксани Єфіменко поезії Ліни Костенко, Олеся Лупія, Василя Симоненка, згаданої вже Ганни Чубач.

Не забарився з подарунками й народний артист України Василь Чепелюк. Світлим, глибоко ліричним настроєм була позначена пісня Олександра Злотника на вірші Анатолія Говорадла “Дякую, кохана”, супроводжувана зворушливими фотоілюстраціями на LED-екрані. І звичайно, дуже доречним було звернення до галицького ретро 30-х років, а саме до славнозвісного танго “Гуцулка Ксеня”. Мотив танго збудили у присутніх відчуття теплого смутку за літами юності, за ідеалом кохання і водночас надію на те, що далеко ще не все в цьому житті втрачено…

Виступ Василя Чепелюка не обмежився лише двома піснями: коли на сцену вийшла заслужена артистка України Галина Овсійчук, дует виконав пісні “Летять ніби чайки” Юдіфі Рожавської та Лади Реви і “Човен хитається” зі стрілецької лірики Романа Купчинського. Сама ж Галина Леонідівна з притаманною їй задушевністю представила слухачам пісню Миколи Халамая на вірші Дмитра Луценка “Я донька синьоокої Волині”, а також неабияк підняла настрій аудиторії жартівливою українською народною піснею “Ось бач, яка я”.

Славетним “Танго кохання” Астора П’яццоли розпочав свій виступ Академічний камерний оркестр “Кантабіле” Волинської обласної філармонії. Оркестр блискуче проакомпанував лауреатці всеукраїнських та міжнародних конкурсів Анастасії Янцур, яка виконала куплети Аделі з оперети Йоганна Штрауса “Летюча миша” та іскрометний “Поцілунок” Луїджі Ардіті, і, ясна річ, сповна показав себе в інструментальній музиці – Інтермеццо і танець із опери Жоржа Бізе “Кармен” та славнозвісна “Кумпарсіта” Герардо Матоса Родрігеса, стали гідним апофеозом програми і, певен, запам’ятаються надовго, стимулюючи до нових таких зустрічей, тим паче, що після завершення дійства ведуча Оксана Єфіменко запросила присутніх на наступні концерти під егідою Волинської обласної філармонії.

Режисерка проєкту ‒ головна режисерка філармонії, заслужена працівниція культури України Валентина Москалюк.