Сценарії розвитку Волинської області на 2021 - 2027 роки

Сценарії розвитку Волинської області - деяка послідовність подій, що відображають можливі структурні зрушення, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні (формуються всередині самою системою).

Інерційний сценарій розвитку Волинської області залежить від впливу зовнішніх факторів і в результаті соціально-економічний стан регіону як системи залишається незмінним, тобто змінюється за інерцією.

Визначальні фактори інерційного сценарію:

- військовий конфлікт на Сході продовжується, зростають видатки на ЗСУ та оборонний комплекс;

- ВВП країни зростає повільно, залишаючись на рівні 3% на рік (прогноз МВФ на 2020 р.);

- тіньова економіки і далі залишається на досить високому рівні (50-60%);

- реформа АТУ завершується до 2021 р. - ОТГ сформовані на всій території України;

- інвестиційна привабливість України залишатиметься низькою, регіонів – відповідно;

- підприємницький клімат в Україні та регіоні суттєво не змінюється.

- індекси народжуваності і міграції в регіоні залишаються на тому ж рівні.

Результат інерційного сценарію.

Протягом 2021-2027 років кількість населення буде повільно скорочуватись. Очікувана чисельність населення Волинської області у 2027 році - 1,030 тис. осіб. Також буде відбуватись скорочення економічно активного населення, як результат посилення міграційних потоків за кордон, скорочення робочих місць.

Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість призведуть до скорочення реального сектора економіки. Внаслідок скорочення робочих місць в реальному секторі більшість населення живе за рахунок торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат.

Агропромисловий комплекс без відчутних інвестицій не зростатиме, можливі скорочення прибутковості за рахунок зниження цін на світовому ринку. Сільські території продовжують занепадати через відсутність робочих місць та реальних джерел доходів сільського населення. Молодь все більше відчуватиме проблему працевлаштування в регіоні, зростатиме рівень міграції за кордон.

У структурі промисловості значних змін не відбуватиметься. Вплив держави на економічні процеси і надалі буде обмежений, незначна фінансова підтримка за рахунок державних інвестицій. Пріоритет в розвитку промисловості буде надаватися виробництвам, що не потребують значних капіталовкладень в організацію та підготовку виробництва або мають швидку економічну віддачу. В основному і надалі будуть підтримуватися такі галузі як виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, галузі переробки сільськогосподарської сировини, харчової, деревообробної промисловості.

Міграційні процеси за умови реалізації інерційного сценарію призведуть до зниження науково-технічного потенціалу, не відбудеться підвищення технологічного рівня економіки. Інноваційні процеси у промисловості протікатимуть в основному за рахунок власних сил і коштів підприємств.

Суттєві зміни відбудуться в секторі добувної промисловості області, де негативні тенденції спостерігаються від 2005 року. Реальна перспектива закриття найменш рентабельних шахт та приватизація решти може призвести до критичного скорочення вугільної галузі, наслідками чого буде значне скорочення робочих місць та соціальне напруження.

Незважаючи на високий інвестиційний потенціал області, її інвестиційна привабливість залишається не достатньо високою. Прямі іноземні інвестиції зберігають тенденцію до деякого зростання, однак це зростання кардинально ситуації не змінить.

В області останні два роки позитивна динаміка загальної кількості підприємств малого та середнього бізнесу. Однак, незмінною залишиться галузева структура економічної активності суб’єктів малого підприємництва області: основні види економічної діяльності, в яких вона буде сконцентрована – це торгівля, сільське, лісове та рибне господарство. Залишається велика кількість в галузі невпорядкованих місць торгівлі та значний відсоток «тіньового» бізнесу. Відсутність дешевих банківських кредитів для суб’єктів малого і середнього підприємництва призводить до недостатнього запровадження ними стимулюючих факторів для активного впровадження передових технологій та інноваційного виробництва, виробництва конкурентоспроможної продукції і послуг. Загальні параметри малого підприємництва ще не повною мірою відповідають можливостям і потребам економіки області.

Недосконалість системи контролю за якістю і безпекою продукції призводить до надходження на споживчий ринок неякісних та фальсифікованих товарів.

Недостатній рівень соціально-економічного розвитку регіону не сприятиме ефективному функціонуванню такої прибуткової діяльності як туризм та ІТ-технології. Незважаючи на наявність потенціалу для розвитку, повільно розвиваються приладобудування та виробництво сучасної техніки. Відсутня практика співпраці з міжнародними компаніями в галузі машинобудування та приладобудування, хоча наявні майже всі потрібні складові: ресурсний, інтелектуальний, логістичний потенціал.

Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника по області і далі залишається на рівні 82% заробітної плати по Україні.

Наявна в області мережа автомобільних та залізничних магістралей, в основному, достатня для забезпечення освоєння очікуваних на середньострокову перспективу обсягів вантажних та пасажирських перевезень. Разом з тим, відповідна інфраструктура потребує суттєвої модернізації з метою наближення її до стандартів Європейського Союзу.

Нестача фінансових ресурсів стримує технічне переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвиток комунальної інфраструктури області.

Фізичний знос основних конструктивних елементів житлових будинків, особливо інженерних мереж, досягає критичної межі, що призведе до збільшення витрат енергоносіїв, необхідності збільшення коштів для проведення капітальних та поточних ремонтів житлового фонду.

Впродовж найближчих років в області очікується ріст кількості дітей дошкільного та шкільного віку. В результаті буде зростати черга на влаштування дітей в дитсадки, особливо в містах.

Морально застаріла та фізично зношена навчально-матеріальна база закладів.

Оптимістичний сценарій Волинської області ґрунтується на таких припущеннях:

- військове протистояння на Сході припиняється, звільнені від окупації райони Донбасу поступово реінтегруються в правове та економічне поле України;

  1. Успішне впровадження економічних реформ (судової, податкової, децентралізації, медичної та ін.) сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості області, та, відповідно, зацікавленості з боку міжнародних інвесторів;

- Україна входить у стабільний 5-8-річний період середньострокового зростання і відновлення економіки;

- в ході євроінтеграційних процесів формується торговельно-економічний «безвіз» з країнами ЄС, що відкриє доступ українських товарів на європейські ринки;

- в рамках подальшої розбудови системи панєвропейських транспортних коридорів TEN-T в Україну та, зокрема, в регіон заходять значні європейські інвестиції у будівництво автомагістралей;

2. Зниження рівня корупції в державних інститутах сприятиме підвищенню рівня довіри з боку підприємців і громадян;
3. Зниження ставок довгострокових кредитів сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, впровадженню нових технологій;
4. Внаслідок успішної реформи децентралізації спостерігатиметься Економічний та соціальний розвиток ОТГ та створення нових робочих місць в сільській місцевості;
5. Покращання інвестиційного та підприємницького клімату в країні та та регіоні призведе до Створення привабливих інвестиційних пропозицій та залучення значних обсягів інвестицій у пріоритетних сферах розвитку регіону  – машинобудування, виробництво будівельних матеріалів, переробка с/г продукції та ін.;
6. Ефективно працює ДФРР;
7. Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку.

Опис сценарію

Реалізація оптимістичного сценарію в області потребує синхронізації системної загальнодержавної економічної політики із регіональною політикою залучення інвестицій: розробка, реалізація інвестиційних та інвестиційно-інноваційних проектів. Навколо стратегічних інвесторів активізується малий і середній бізнес, заповнюючи нішу постачальників, логістики та послуг. Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.

Головним пріоритетом регіону стане швидке завершення адміністративно-територіальної реформи та регіональний розвиток, у тому числі розвиток людських ресурсів, створення нових високотехнологічних наукомістких та інноваційних підприємств як в промисловому, так і в аграрному секторах економіки.

Активізація місцевого розвитку на засадах самоорганізації територіальних громад сприятиме покращенню соціальної інфраструктури у громадах, зниженню міграційної активності населення.

Локомотивом технологічного оновлення стане створення спеціальних економічних режимів. Зокрема, формування промислового агрокластера - індустріальний парк «Ковель». На території  індустріального парку планується до 5 зон. Пріоритетними для розміщення галузями діяльності є підприємства з агропереробки та переробки лісової продукції, машинобудування, виробництва харчових продуктів, а також об’єкти логістики, сервісного обслуговування та іншого. Також розроблено інвестиційний проект «Екотехнопарк «Волинь». Пріоритетні напрямки розвитку індустріального парку:

-  мала авіація: злітно-посадочний майданчик, навчання з елементами польотів, сервіс та виробництво літальних апаратів малої авіації, розвиток сучасних авіатехнологій;

- біотехнології: наукові лабораторії для розвитку екологічного сільськогосподарського виробництва;

-   енергопарк: 15 га площі під сонячні батареї потужністю 1 мегават;

- злітно-посадкова смуга: довжина - 1700 м, ширина – 42 м, навантаження – 40 тонн. Планується створення більше 100 робочих місць.

Розвиток індустріальних парків дозволить економічно, екологічно та естетично структурувати населені пункти, «очистивши» міста від промислового виробництва. Концентрація промислового виробництва на обмежених площах за межами житлових, історико-культурних та рекреаційних територій не лише зробить економіку громади більш ефективною через зниження трансакційних витрат, але й дозволить покращити якість життя та екологічний стан у відповідному населеному пункті.

Сільське господарство буде орієнтоване на створення нових переробних потужностей, на підвищення якості харчових продуктів. На селі буде продовжуватись розвиток малого бізнесу через створення СПД різних форм власності, в т.ч. сімейних фермерських господарств. За рахунок впровадження сучасних технологій відбудеться збільшення виробництва продукції сільського господарства.

При реалізації сценарію сильні фактори регіону підсилюватимуть його транспортно-комунікаційні можливості через формування логістичної, транспортної інфраструктури вздовж проходження міжнародних коридорів.

Отже, завдяки притоку інвестицій та покращенню бізнес-клімату, відбувається переорієнтація бізнесу на довгостроковий результат, технологічне оновлення, впровадження інноваційних рішень. Ці ефекти підсилюються детінізацією економіки та розвитком фінансових ринків.

Реалістичний сценарій

Впровадження реформ створює підґрунтя для поступової технологічної модернізації промислових підприємств та покращання інвестиційного клімату як в країні так і в регіоні.

В результаті виваженої інвестиційної політики поступово відбувається технологічна модернізація промислових та сільськогосподарських підприємств, та, відповідно, зростання їх продуктивності.

Однією з підстав економічного розвитку регіону стає ефективна інвестиційна політика. Вона реалізується скоординованими зусиллями регіональної та місцевих (міст і районів) влад, а її основним завданням є підвищення інвестиційної привабливості регіону, формування привабливих інвестиційних продуктів та їх ефективне просування на інвестиційні ринки.

Внаслідок підвищення інтересу з боку іноземних інвесторів відбуваються поступові зміни в сільському господарстві: створюються високотехнологічні підприємства вирощування і переробки с/г продукції, в першу чергу тваринництві та овочівництві/садівництві.

Екологічна ситуація та рівень екологічної безпеки області не зазнає суттєвих змін і відповідає сьогоднішній ситуації. Стан атмосферного повітря по області залишається стабільним і в порівнянні з минулими роками значно не погіршується.

Мережа закладів і надання освітніх послуг покращуються повільно в межах доступних фінансових ресурсів. Проблеми розвитку освіти області будуть поступово вирішуватись, однак це не забезпечить комплексного їх вирішення.

Продовжуватиметься реформування закладів охорони здоров’я: розвиток госпітальних округів з врахуванням  особливостей  адміністративної реформи, розвиток спроможної мережі закладів первинної медичної допомоги. Продовжиться співпраця з місцевими громадами щодо підтримки медичних підприємств та надання місцевих стимулів для забезпечення медичними кадрами, в першу чергу у сільській місцевості.

Реалістичний сценарій стає можливим з більшою часткою вірогідності за умови, що обласна влада в особі обласної ради та ОДА в рамках цього сценарію здійснює активні кроки з планування регіонального розвитку, мобілізації бюджету розвитку області та коштів фонду регіонального розвитку на реалізацію регіональних проектів, які є взаємозв’язаними з цілями регіонального розвитку та тенденціями глобальної економіки.