7 грудня 2022 р. у Волинському краєзнавчому музеї відкрили виставку робіт заслуженої діячки мистецтв Інни Черкесової та її учениць. Родом з Миколаєва, після початку російсько-української війни вона переїхала в Луцьк і продовжує творити на Волині. Як професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки, Інна Григорівна вже має свої учениць, які під її наставництвом роблять перші кроки у мистецтві.

Відкривали захід при світлі ліхтарів. І в цьому був певний символізм: Україна бореться і попри тимчасові труднощі культура продовжує розвиватися, а майстри представляють свої набутки широкому загалові (адже відтепер гобелени, ляльки-мотанки, графіка та панно доступні відвідувачам ВКМ).

За вагомий внесок у розвиток культури перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук нагородив майстриню грамотою облради. Про вклад Інни Черкесової у волинське мистецтво говорили ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось, декан факультету культури і мистецтв Віталій Охманюк та завідувачка кафедри образотворчого мистецтва Ольга Каленюк.

– 39 своїх робіт (гобеленів, ляльок-мотанок та графічних зображень) пані Інна передала у музей, – зазначила директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко. – Це гарне доповнення нашої колекції, яке показує багатство України, різних її регіонів. Адже у творчості Інни Григорівни ми бачимо інші кольори, інші мотиви, аніж у волинських майстрів.

– Я з Півдня. Це золотий степ. Але Волинь і Миколаїв поєднує Велике князівство Литовське та князь Вітовт, якого у нас шанують, – так розпочала розмову майстриня, яка є членкинею Спілки дизайнерів України. – Селище Вітовка, де був замок, нині є частиною сучасного Миколаєва. Коли почалася війна і виникла загроза, потрібно було рятувати роботи. Згадала про Вітовта і зрозуміла, що поїду на Волинь.

Гобелени Інни Черкесової глибоко символічні. Про кожну з них вона може розповісти міфічну історію. Їхні назви говорять самі за себе: це і «Дикі білі коні Гілеї», і «Ab ovo», і «За мотивами скіфського золота», і «Скіфські сузір’я», і «Буг-берегиня», і «З еллінських часів Північного Причорномор’я».

Міфологічні мотиви присутні і в ляльках-мотанках (серія «Богині-годувальниці»), та графічних роботах (серія «Кентавроманія»). Разом з тим творчість майстрині не обмежена лише міфологічними мотивами. Свідченням тому представлені роботи «Мазальниці з Кінбурну», «Співоча душа України», «Степовички» тощо.

На виставці представлені також роботи студенток ВНУ імені Лесі Українки, яких Оксана Важатко відзначила грамотами ВКМ, адже дехто з них вперше представляє свої твори для публіки. Частина їхніх панно присвячена художниці-шістдесятниці Любові Панченко, яка померла після місяця голодування в місті Бучі під час російської окупації.

Усі роботи можна переглянути у Волинському краєзнавчому музеї. Виставка триватиме до 1 березня 2023 р.