В Україні дедалі більше людей розуміють, що безбар’єрність це не лише пандуси чи ліфти. За результатами дослідження ЮНІСЕФ, уже 63% українців помічають у своїх громадах приклади безбар’єрних рішень. Зокрема, люди все частіше пов’язують безбар’єрність із доступністю, рівністю, свободою, а також із можливістю отримати інформацію, освіту, роботу та послуги без перешкод.
 
Про це йшлось під час третього засідання Національної ради безбар’єрності за участю Першої леді України Олени Зеленської, Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, представників міністерств, ОВА, міжнародних партнерів та експертного середовища. Від Волині участь у засідання в режимі онлайн взяв перший заступник голови облдержадміністрації Олег Стельмащук.
 
Цьогоріч особливу увагу приділяють безбар’єрній комунікації та коректному мовленню. Саме цій темі присвячено 2026 рік у межах Національної стратегії безбар’єрності.
 
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко наголосила, що безбар’єрність сьогодні є одним із ключових принципів відновлення держави, адже через повномасштабну війну все більше українців потребують доступних рішень – ветерани, військові, цивільні, родини з дітьми. За її словами, держава працює над тим, щоб безбар’єрність стала стандартом у медицині, освіті, транспорті, державних послугах і комунікації.

Особливу увагу під час засідання приділили саме мові та спілкуванню. Слова формують ставлення до людей, а отже впливають і на дії суспільства.
 
«Велике значення має буквально кожне слово, яке ми використовуємо. Безбар’єрність – це коли можеш побачити за словами людину», – наголосила перша леді України Олена Зеленська.
 
Перша леді зауважила, що в суспільстві поступово змінюється розуміння безбар’єрності. Якщо раніше люди переважно асоціювали її лише з пандусами, то сьогодні дедалі більше українців говорять також про інформаційну, освітню та економічну доступність. За результатами дослідження UNICEF, вже 63% українців помітили приклади безбар’єрних рішень у своїх громадах.
 
Олена Зеленська також звернула увагу на проблему некоректної та стигматизуючої лексики у медіа та повсякденному спілкуванні. Частина суспільства досі використовує образливі або застарілі формулювання просто через звичку. Саме тому на початку року в Україні презентували державний стандарт безбар’єрної мови – набір коректних і недискримінаційних формулювань для державних комунікацій, освіти та медіа.
 
Під час засідання говорили і про реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив, що нині в країні виконано понад 550 завдань із запланованих. Серед лідерів за рівнем реалізації заходів він відзначив і Волинську область.
 
«Йдеться не про формальне виконання пунктів плану. За кожним рішенням стоять реальні потреби людей та їхня можливість повноцінно жити у своїх громадах», – підкреслив Олексій Кулеба.
 
До слова, по всій країні також відбуваються лекції, виставки, публічні дискусії та просвітницькі заходи, щоб допомогти суспільству краще розуміти, що безбар’єрність стосується кожного і починається не лише з інфраструктури, а й зі ставлення до людей.