Європейські партнери шукають не низьких цін, а стабільних відносин. Саме на цьому наголосив координатор проекту «FoodTechLink Україна» із Нідерландів Бенно Грімберг під час роботи панелі, присвяченій проблемам розвитку сільського та лісового господарства, у рамках міжнародного інвестиційного бізнес-форум «Волинь-Інвест 2018», що відбувся 21 вересня 2018 року в Луцьку.

Пан Грімберг розповів, що Нідерланди займають другу сходинку в рейтингу світових експортерів сільськогосподарської продукції, а також восьму – у десятці найбільших імпортерів. На його переконання, було б логічно бачити у цих переліках і Україну.

– Найбільша частина фруктів та овочів, які приходять до Європи, спершу потрапляють до Нідерландів, а потім до інших точок Європейського Союзу, – продовжив бізнесмен.

Очевидно, що значну роль у цьому процесі відіграло вигідне географічне розташування країни, а також вдале розташування великих морських портів та повітряного хабу аеропорту Схіпхол. Однак, це далеко не все. Нідерландам вдалося успішно поєднати вирощування сільськогосподарської продукції та торгівлю. І в цьому Україна може перейняти успішний досвід.

Під час панелі щодо сільського та лісового господарства координатор проекту «FoodTechLink Україна» також коротко окреслив результати нещодавно проведеного багатогалузевого дослідження ринку Західної України, за результатами якого Волинь – один із лідерів серед регіонів зазначеної частини держави. По тому ж, сконцентрувався на можливостях агропромислового сектору області для подальшого розвитку.

Зокрема, він зазначив, що регіон має увесь потенціал для того, аби розвивати виробництво органічної сільськогосподарської продукції та ягідництво. І в цьому він співзвучний із гендиректором та співзасновником СП «POLKO GROUP» Славоміром Полковським. До слова, останній  ще з 1991 року створив інвестиційне підприємство, котре базується у Маневицькому районі та спеціалізується на органічному вирощенні та переробці ягід малини, а з позаминулого року – ревеню та агрусу, котрі збирають у Рожищенському районі.

Разом із тим, Бенно Грімберг висловив свою думку про те, над чим іще волинським виробникам сільськогосподарських товарів потрібно працювати. Мова йде про промоцію та маркетинг продукції. Бізнесмен переконаний, до її експорту в ЄС слід готуватися належним чином, а відтак – відвідувати міжнародні виставки з якісними презентаціями. В минулому ж, наголосив нідерландець, не побачив на таких виставках представників агропромислового сектору з Волині.

Ще одна можливість, якою можуть скористатися волинські виробники сільськогосподарської продукції, – це задовольнити потребу окремих держав-членів ЄС у таких овочах, як картопля їстівна, картопля насіннєва, цибуля, горох та загалом бобові. Позаяк із причини цьогорічних несприятливих погодних умов врожай зазначених культур знизився на 20%, 25%, 30%, 5-35% (залежно від країни) та 10-25%, відповідно.

Окрім того, в обговоренні потенціалу сільського та мисливського господарства Волині взяла участь заступник директора департаменту аграрної політики та сільського господарства Мінагрополітики України Олена Альшанова. Вона розповіла про фінансову підтримку галузі з боку Уряду. Зокрема, наголосила, що цьогоріч обсяг державної підтримки на розвиток різних сфер сільського господарства склав 6,3 млрд грн. Найбільшу дотацію у розмірі 4 мільярдів гривень виділили на тваринництво, а також 1 мільярд – на фермерські господарства та 300 мільйонів гривень – на садівництво й виноградництво. Ще 1 мільярд гривень дали на здешевлення вітчизняної сільськогосподарської техніки.

– Проте, аби державна підтримка була ефективною і кожен виробник міг нею скористатись, вона повинна бути сталою і прогнозованою, – підкреслює Олена Олегівна.

А позаяк в Україні час від часу відбувається зміна інструментів державної підтримки сільського господарства, з цим виникає найбільше труднощів. Адже оцінити за короткий період часу – півроку чи в один бюджетний період – ефективність чи неефективність того чи іншого інструменту дуже складно. Інколи це може викликати навпаки спантеличення товаровиробника, оскільки він не розуміє, на що йому орієнтуватися наступного року.

Тож, переконана представниця Мінагрополітики України, потрібно забезпечити доступ усіх – від дрібних, середніх до великих підприємств, котрі працюють в агропромисловому секторі до швидких і дешевих грошей. Зробити ж це можливо через інструмент здешевлення кредитного ресурсу та якомога швидшого доставлення цього ресурсу до товаровиробника.

Окрім того, Олена Альшанова повідомила, що саме цього року Уряд прийняв рішення визначити підгалузь м’ясного скотарства – пріоритетом розвитку тваринництва. Адже якщо взяти до уваги птахівництво та свинарство, то вони є більш ефективними. Що ж стосується скотарства, і особливо м’ясного, то ця підгалузь – досить високозатратна, а інвестиції вкладені у її розвиток – тривалі в окупності. Мова йде про те, що лише через 10-15 років почати отримувати з них стабільний прибуток.

Відтак, у державі працюють над ефективними інструментами, котрі сприятимуть розвитку цієї підгалузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом здешевлення інвестицій, стабілізації поголів’я, покращення генетики, компенсації відсоткових ставок, здешевлення кредитів під час будівництва тваринницьких об’єктів тощо.

Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.