Субпроєкт «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області» спільного проєкту Міністерства охорони здоров’я України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» під завісу 2019 року дійсно виходить на фінішну пряму. Адже три з чотирьох його компонентів завершені, а з ремонтом та реконструкцією амбулаторій у краї повинні впоратися до вересня 2020-го.

Щодо впровадження будівельного компоненту, то тут нині виконуються роботи на 31-му об’єкті (ще по одному готуються повторні торги). Їхня загальна вартість –понад 233 мільйони гривень. Нині освоїли приблизно половину з цих коштів.

Щоправда, в цьому році субпроєкт зазнав значних затримок у виділенні коштів субвенції з Державного бюджету. Окрім цього, у законі про Держбюджет на 2019 рік не було передбачено в достатньому обсязі коштів для належного та вчасного виконання заходів з реалізації будівельного компоненту. Це питання зараз активно вирішується головним розпорядником коштів субвенції – Міністреством охорони здоров'я України за участі керівників представництва Світового банку в Україні. 

Попри це, на Волині чимало з об’єктів – на етапі завершення робіт. Значна ступінь готовності – у понад півтора десятка приміщень, що реконструюються під амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Тож нині, на кінець грудня, зі ступенем виконання 90 і більше відсотків такі приміщення: амбулаторія центру первинної медико-санітарної допомоги №1 (по вул.Бенделіані, 7 у Луцьку), два об’єкти у Ковелі, Піддубцівська,  Забузька, Привітненська,  Лобачівська, Журавниківська, Скобелківська, Зміїнецька, Чаруківська, Цирська амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Роботи у межах 80%  виконані на об’єктах у Нуйно, Замшанах, Олиці, Нововолинську.

До слова, паралельно для цих амбулаторій здійснюється постачання медобладнання та медичних і офісних меблів, теж придбаних за кошти позики.

Вкрай важливою для медицини краю стала реалізація обох фаз закупівель обладнання, меблів та розхідних матеріалів. Цей компонент, на який загалом освоїли у межах 8-ми мільйонів доларів, дозволив пацієнтам отримувати дійсно якісніші та оперативніші послуги, а також здешевив чимало з них (від найпростіших аналізів на первинці до витрат на кардіохірургічні втручання чи стентування). Бо постачання відбувалися і в амбулаторії (2018 рік), і в заклади вторинного і третинного рівня надання послуг (2018-2019 роки).

Як наголошує тимчасовий виконувач обов'язків директора комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради Олександр Дудар, для них ці закупівлі – надважливі, бо отримання за два роки техніки та розхідників на суму понад 100 мільйонів гривень дозволило медзакладу піднятися на якісно вищий рівень діагностики, лікування та оперування хвороб серця. Він впевнений, що наразі краяни ще не повною мірою відчули ефект від застосування нового обладнання, однак за кілька років статистика покаже важливість усього того, що вдалося закупити нині.

Начальник управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації Ігор Ващенюк уточнює, що таких значних інвестицій у медицину краю до субпроєкту не було. Тим паче, що придбане обладнання – від провідних світових виробників, тож за рівнем технічного оснащення кардіології Волинь сьогодні входить до переліку лідерів у державі. УЗД-апарати, аналізатори, киснева станція, монітори пацієнта, інструментарій для кардіооперацій – перелік поставленого цьогоріч налічує кількадесят позицій.

За словами посадовця, це все змінює картину надання допомоги пацієнтам із серцево-судинними патологіями. «Наприклад, в обласній лікарні завдяки обладнанню від Світового банку проведено переоснащення кардіохірургічного операційного залу апаратом штучного кровообігу, операційним столом, операційними освітлювальними лампами, діатермією, оптичними системами, налобними освітлювачами, інструментами, що дає змогу щоденно виконувати операції на серці. І дозволило збільшити кількість оперативних втручань на 15%. У 2019-му тут використано 103 штучних клапанів серця і 215 оксигенаторів з комплектом магістралей, що дало змогу прооперувати 97 пацієнтів з клапанною патологією і 118 пацієнтів з коронарними ураженнями», – ділиться промовистими статистичними даними Ігор Ващенюк.

Просто вражаючий ривок у плані надання допомоги пацієнтам із серцево-судинними недугами зробили у Ковелі.  Саме тут вперше за 13 років в Україні, у районній лікарні, пересадили серце. І, як уточнив Ігор Ващенюк, у  період 2015-2019 роки завдяки реалізації в області субпроєкту Ковельське МТМО отримало сучасне медичне обладнання та комп’ютерну техніку на суму   понад 25 мільйонів гривень, що значно підсилило потужність лікувальних закладів Ковельського МТМО.

Аби іти у ногу з часом, у краї в 2019 році за кошти субпроєкту створили та впровадили Єдину систему електронної охорони здоров’я Волинської області, яка розпочиналася як медична інформаційна система «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області», але трансформувалася у повноцінну електронну картку пацієнта, що дозволило повністю автоматизувати процеси в закладах охорони здоров’я. Загальна вартість цього компоненту (враховуючи придбання комп'ютерного обладнання для ведення реєстру (533 комплекти), серверної та комплексної системи захисту інформації) – майже 18 мільйонів гривень.

Разом із цим, за словами Ігоря Ващенюка, у субпроєкті значна увага приділялася підвищенню професійного рівня медиків. По-перше, обов’язковою умовою усіх постачань було навчання роботі з новим обладнанням (до слова, як на місцях, так і за кордоном). По-друге, вдалося провести навчальні модулі для сестер медичних загальної практики – сімейної медицини, лікарів загальної практики – сімейних лікарів і лікарів-терапевтів дільничних, лікарів-кардіологів вторинного рівня надання медичної допомоги , лікарів-терапевтів терапевтичних відділень і консультативних поліклінік та медперсоналу КЗ «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Волинської обласної ради». Упродовж 2017-2019 років відбулося 66 навчальних модулів, якими охопили 1331 особу. Цьогоріч провчили 912 медиків, провівши 40 модулів.

А найбільше занять упродовж 3-х років відбулося для лікарів загальної практики – сімейної медицини. Адже саме до них найперше звертаються краяни. І саме від професіоналізму медиків на первинці залежить чимало. Завдяки навчальним модулям, пояснює начальник УОЗ ВОДА, «маємо лікарів і медсестер, які розмовляють однією мовою, розуміють найсучасніші вимоги надання медичної допомоги при кардіологічних захворюваннях».

Про усі етапи впровадження субпроєкту і краяни, і мешканці інших регіонів України дізнавалися завдяки тісній співпраці тих, хто впроваджував задумане, зі ЗМІ. Журналісти були присутніми як на постачаннях чи престурах, так і на операціях із використаннями новітньої техніки та розхідних матеріалів. Таку взаємодію відзначили у представництві Світового банку, оскільки вона свідчить про те, що волинські медіа розуміють важливість інформування населення про новітні підходи до профілактики, діагностики та лікування пацієнтів із серцево-судинними недугами.

- Сподіваємося, що наприкінці 2020 року матимемо якісне завершення проєкту, що залежить значною мірою від вчасного та повного фінансування усіх заходів, та оприлюднимо перші цифри статистичної звітності, які свідчитимуть, що у краї знижується показник захворюваності, інвалідизації та смертності від серцево-судинних недуг, – резюмує Ігор Ващенюк.

Прес-служба субпроєкту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області».