Обласна державна адміністрація продовжує роботу щодо укріплення лінії державного кордону, що межує із Білоруссю
«Питання охорони державного кордону з Республікою Білорусь залишається першочерговим. Спільно із командуванням прикордонного загону напрацювали першочергові заходи для оснащення лінії кордону інженерними спорудами», - повідомляє голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко на сторінці у Facebook.
Зокрема, як зазначає Юрій Погуляйко, фактично усі територіальні громади області підтримали прохання ОДА щодо виділення з власних бюджетів коштів для закупівлі колючого дроту (єгози), котрий опісля передадуть прикордонникам. Адже основним завданням на сьогодні є недопущення можливого прориву лінії кордону та потрапляння незаконних мігрантів із Республіки Білорусь на територію України, а далі до країн Євросоюзу. Тож необхідно убезпечити найбільш вразливы місця та облаштувавши лінію кордону єгозою. Мова про мінімум 10-ти кілометрову зону в протяжності державного кордону.
З цього приводу за дорученням Юрія Погуляйка заступник голови ОДА Андрій Ярмольській в режимі відеоселектор провів нараду із керівниками територіальних громад, де обговорили правовий механізм використання коштів місцевих бюджетів на закупівлю будматеріалів для інженерного обладнання державного кордону.
Мета наради – централізувати та узгодити усі зусилля, щоби кожен керівник територіальної громади розумів як діяти оперативно та відповідно до законодавства.
«В першу чергу ми забезпечуємо прикордонників спеціальним інженерним оснащенням, яке включає в себе колючий спіральний дріт типу «єгоза» – найбільш ефективний в таких випадках, дерев’яними й бетонними стовпами та іншим. Укріплення критичних ділянок прикордонної лінії допоможе нашим військовим у стримуванні можливих набігів. Тому зараз усі зусилля ми направляємо на мобілізацію та убезпечення кордону», - зазначив Андрій Ярмольський.
Так, як повідомив, начальник Луцького прикордонного загону Сергій Лозінський, в цілому упродовж періоду загрози прикордонники встановили вже біля 20-ти тисяч кілків, з яких 300 бетонних, решта – дерев’яні за рахунок лісових господарств. До слова, майже 20 тис. кілків – це орієнтовно 60 км за протяжністю. Крім того, від ковельської місцевої влади отримали загороджувальний паркан, в тому числі єгозу на велику протяжність.
Та разом із цим, є ще необхідність убезпечити найбільш критичні місця, закрити інженерними спорудами (в т.ч. єгозою), щоб бути готовими у разі незаконного прориву. Адже загальна протяжність державного кордону, що межує із Білоруссю, 214 км. З них реально необхідно встановити паркан протяжністю до 150 км. Решта ділянки непрохідна й болотиста.
«Дякую за роботу керівникам громад за те, що відреагували і готові допомогти. Дякую усім, котрі сприяють у інженерному облаштуванні державного кордону. Зокрема, виділенням загороджувальних парканів, проводу, будівельних матеріалів, продуктів харчування та інших побутових засобів для розміщення прикордонних резервів, що дислокуються безпосередньо біля кордону в наметових містечках», - зауважив Сергій Лозінський.
Крім того, як повідомив Андрій Ярмольський, 21 млн грн на першочергові заходи надійде прикордонникам із державного бюджету. А на наступний рік планується фінансування на капітальні вкладення для облаштування державного кордону. Це вже будуть антивандальні паркани, рокадні дороги тощо. У цьому році працюють над тим, аби закрити найкритичніші місця від незаконних проривів.
Так, за результатами наради вирішили, що для територіальних громад, в обласній державній адміністрації підготують дорожню карту щодо правового механізму використання коштів місцевих бюджетів на закупівлю будматеріалів для інженерного обладнання державного кордону.
Управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації.