Здобутки, проблемні питання та завдання, які ще необхідно реалізувати в галузі освіти, обговорили на підсумковій конференції педагогічних працівників на тему: «Нова Українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи», що відбулася 28 серпня 2019 року. Як куратор галузі, участь у конференції взяла заступник голови облдержадміністрації Світлани Мишковець.

- Ще не всього досягли упродовж попередніх років, які ми з вами співпрацюємо. Але нам багато уже вдалося. Я сьогодні не просто горда, я пишаюся здобутками волинської освіти у всіх абсолютно напрямках. І за це я вам дуже дякую, - сказала у вітальному слова Світлана Євтихіївна.

Своєю чергою, начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Людмила Плахотна, відзначила, що в останні роки завдяки впровадження Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» зміни торкнулися кожної сфери освіти і таким чином дали їй значний поштовх для змін.

- Сьогодні НУШ – це наша спільна турбота і гордість. Про НУШ знають і говорять практично усі громадяни України. Нам пощастило змінювати на краще майбутнє наших дітей через призму оновленої системи української освіти. Ми маємо об’єднати її  складові в єдину систему для навчання впродовж життя для кожної людини, - відзначила Людмила Володимирівна.

Нагадаємо, що реалізація  Концепції  здійснюється  протягом 2017–2029 рр. у три етапи. На першому етапі нормативним підґрунтям реформи стало прийняття у 2017 році рамкового Закону «Про освіту»,  який сприяв зміні філософії освітньої політики в цілому: в управлінні, фінансуванні, освітніх програмах, методичній складовій, у вимогах до оснащення освітнього процесу.

Одержані в результаті децентралізації повноваження та ресурси надали місцевій владі більше можливостей для створення сучасного  освітнього простору, оновлення матеріально-технічної бази закладів. Водночас повномасштабний старт Нової української школи відбувся у вересні 2018 року, коли до перших класів було зараховано близько 15 тисяч волинян, які розпочали навчання за новим державним стандартом початкової освіти. Цьому передувало активна робота щодо перепідготовки  нового покоління вчителів.

На другому етапі (2019–2022 рр.) важливими завданнями є формування ефективної мережі закладів освіти, здатної сприяти доступності освіти, розбудова нового освітнього середовища, залучення та врахування думки громадянського суспільства при формуванні та реалізації освітньої політики, врахування тенденцій демографічних та міграційних процесів в області.

На третьому етапі (2023–2029 рр.) передбачається:  затвердження (2023 рік) та запровадження (2027–2029 рр.) нового державного стандарту профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, створення мережі профільних шкіл (2025 рік) та  систему незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування.

- Сподіваюся, що реформа вже набрала таких обертів, що матиме своє логічне завершення. Адже задекларовані кроки надійно підкріплені фінансовим ресурсом. За останні 3 роки держава спрямувала для школи колосальний ресурс, який є підґрунтям для впровадження інновацій. У процесі роботи здобуто досвід щодо їх оперативного освоєння та ефективного розподілу задля досягнення благородної мети, - зазначила головна освітянка області.

Говорячи про фінансування, начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації сказала кілька слів і про використання фінансового ресурсу цьогоріч. На її думку, на сьогодні освоєння освітньої субвенції на НУШ в області на непоганому рівні, але разом із цим треба прагнути більшого. Для Волині на це спрямували 38,7 млн грн, нині освоєно 19,4 млн грн, що становить 50 %.

Так, найкраще освоюють кошти у містах Нововолинськ (76,5%) та Володимир-Волинський (75,9%). Аутсайдером серед міст є Ковель, де освоєння лише 28,4 %. Серед районів найкращими є Ковельський – 97,4%, Луцький – 94% та Ратнівський – 84,5%. Найгірша ситуація склалася у Локачинському районі – 0%, Горохівському – 24.5 % та Камінь-Каширському- 27,2 %.

Серед ОТГ лідерами є Прилісненська (99,8), Городищенська (98,6), Зарічанська (97,5), Дубівська (97), Рівненська (96,1), Затурцівська (95,6), Оваднівська (94,4), Голобська (93), Смідинська (92,4), Велицька (91,3), де відсоток освоєння понад 90 відсотків. Однак є громади, де низький показник освоєння, зокрема це – Гіркополонківська, Ківерцівська, Липинська, Привітненська, Тростянецька громади, де 0 % та Любомльська (2,5%), Підгайцівська (13 %), Зимнівська (25%).

За оперативними даними органів управління освітою, органів місцевого самоврядування новий навчальний рік розпочнуть 627 закладів загальної середньої освіти, у яких навчатимуться понад 138 тисяч учнів. Очікують, що їх буде на 5,3 тисячі більше, ніж минулого року.   Вперше за парти сядуть понад 15 тисяч дітей.   Із 627 закладів загальної середньої освіти 39 % (243)  - малокомплектні школи.  З них 40 закладів І-ІІІ ступенів, 127 – І-ІІ та 76 закладів І ступеня. Серед них 72 малочисельні школи, що становить 11,6 % до загальної кількості закладів загальної середньої освіти. З них закладів І ступеня з чисельністю до 10 учнів – 8, закладів І-ІІ ступеня з чисельністю 40 і менше учнів – 31, закладів І-ІІІ з чисельністю 100 і менше учнів – 33.

За період 2017-2019 років органами місцевого самоврядування  оптимізовано 79 закладів. Зовсім протилежною є ситуація у містах обласного значення, де порушуються нормативи наповнюваності класів. Під час будівництва нових мікрорайонів не враховується розбудова соціальної інфраструктури. Під час Всеукраїнської конференції освітян  на цьому акцентував увагу заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Разом із тим, проблемним питанням залишається розвиток позашкільної освіти.

- Ми не можемо допустити зменшення кількості дітей, які відвідують позашкільні заклади. Звертаюсь безпосередньо до представників об’єднаних територіальних громад, адже розвиток позашкільної освіти лежить на органах місцевого самоврядування. Нині ж, на жаль, мережа позашкільних закладів не збільшується, а зменшується, - наголосила начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Людмила Плахотна.

По завершенню конференції кращих педагогів відзначили нагородами, серед яких були і відзнаки із профільного міністерства.

Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.