20210514151637.JPG, фото
14 травня 2021, 15:13

У Луцьку вшанували пам’ять українців, які стали жертвами політичних репресій та українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

У Луцьку сьогодні, 14 травня 2021 року, вшанували пам’ять жертв політичних репресій та тих, хто рятував євреїв від масового знищення. Зокрема, в області й в Україні вперше відзначається День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Відповідну постанову Верховна Рада ухвалила 2 лютого 2021 року.

Відтак, на Замковій площі міста Луцька відбулася панахида за всіма жертвами політичних репресій, День пам’яті яких, відзначається щороку у третю неділю травня. Участь у заході взяли представники обласної та міської влади, духовенство, військовослужбовці та небайдужа громадськість.

Вшанував пам’ять борців за волю і незалежність України та поклав квіти до пам’ятного знаку заступник голови облдержадміністрації Анатолій Костик.

«Ми знаємо, що в різних століттях були свої тирани через яких, багато невинних людей були запроторені до в’язниці та вбиті. Тому нам треба про це пам’ятати і розуміти, що ніякий наш добрий порив не виправдовує гріх, а особливо гріх вбивства. Нічого і ніхто не може виправдати вбивство невинних людей», – зауважив священнослужитель, який правив панахиду.

До слова, доба різко посилених та доведених до максимуму своєї інтенсивності сталінських репресій увійшла в історію, як Великий терор. Це масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 тис. 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.  

Управління інформаційної політики та цифрової трансформації облдержадміністрації