Під час візиту на Волинь міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова зустрілась із ветеранським активом Володимирського району у просторі «ВетеранХаб». У цьому приміщенні також функціонує місцевий Центр життєстійкості, де водночас працюють фахівці із супроводу ветеранів.

«ВетеранХаб», заснований однойменною громадською організацією, сьогодні об’єднує понад 90 ветеранів і членів їхніх родин. Усім їм надається психологічна та юридична допомога, а буквально за стіною свої послуги пропонує Центр життєстійкості.

Принцип їхньої роботи – не розділяти, хто саме допомагає, громадська організація чи державні фахівці, а спільно реагувати на запити ветеранів. Міністерка схвально оцінила їхню роботу, водночас акцентуючи на важливості балансу ролей, адже задача держави – через фахівців забезпечити базові послуги. Тому громадський сектор має підсилювати, а не підміняти систему.

У розмові з ветеранами міністерка традиційно піднімала питання зайнятості, наголошуючи, що робота, самозайнятість і спорт є одними з ключових елементів відновлення.

Ветерани, зі свого боку, порушували практичні питання. Так, звучало про дефіциті фахівців, зокрема психологів та юристів, і перевантаженість тих, хто вже працює.

Очільниця міністерства у справах ветеранів України чітко окреслила можливості державної підтримки: фінансування психологів передбачене і доступне, однак громадам потрібно активніше подавати заявки та шукати спеціалістів. До слова, Наталія Калмикова порадила звернути увагу на можливість онлайн-консультацій психологів через державний реєстр надавачів послуг. Як свідчить статистика, багато хто охочіше йде на контакт із психологом за посередництвом гаджетів, замість прийому в кабінеті.

Піднімалось питання ефективного використання ресурсів на рівні громад. Міністерка закликала уникати дублювання виплат і спрямовувати кошти на ті потреби, які не покриває держава, оскільки медицина, психологія, частина соціальних гарантій уже фінансуються з держбюджету. Тому громадам потрібно проаналізувати свої програми і вкладати ресурси туди, де є прогалини, наприклад, в той самий юридичний супровід чи додаткові сервіси.

Підсумовуючи, міністерка наголосила, що ефективна ветеранська політика – це спільна відповідальність держави і місцевого рівня. Держава забезпечує базові інструменти та фінансування, але результат залежить від того, наскільки активно громади, фахівці та самі ветерани включаються у цю роботу, комунікують між собою і використовують наявні можливості.