Ваше Блаженство!

Ваше Високопреосвященство!

Всечесні отці!

Дорогі українці!

Христос народився!

Ці слова говорить сьогодні вся Україна. В них традиційно лунає надія на мир, надія на щастя, надія на справедливість. Але цього року у голосах українців набагато більше переможності і впевненості. Бо напередодні Господь явив нам справжнє Різдвяне диво.

Цього року Різдво для нас – особливо велике й урочисте. Свято подвійне – Православна Церква України отримала Томос про автокефалію.

Нашу давню Церкву, історія якої сягає часів рівноапостольного князя Володимира, ми, нарешті, визволили з московської неволі. І вона, рівна між рівними, наша Церква, увійшла у родину, яка тепер складається із п’ятнадцяти незалежних православних церков.

«Над вертепом зірка ясна світлом засіяла…», - як ми щойно співали тут у відомій колядці.  А українська зірка засяяла у «сузір’ї незалежних та рівних національних Церков». Саме таким сузір’ям, за словами Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, і є світове православ’я.

Отже, вперше світлий день Різдва Христового ми святкуємо у автокефальній Православній Церкві України в стінах Святої Софії.

Вперше її Предстоятель Блаженнійший Епіфаній вчора  співслужив з Вселенським Патріархом Варфоломієм і отримав з його рук Томос – як грамоту про визнання самостійності нашої української Церкви.  Хто хоче в цьому переконатися, буде  мати можливість прочитати це.

Тепер цей історичний документ – одна із найголовніших наших українських реліквій. От довгоочікувані слова Томоса: «Однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом із священними митрополіями, архієпископіями, єпископіями, монастирями, парафіями та всіма в них церковними установами, котра знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, - існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядною. Ми закликаємо всі світові Православні Церкви визнавати її як сестру та згадувати під іменем «Святіша Церква України», - як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ». А серце Києва – це є Свята Софія.

Я вітаю вас з цим!

Ці тисячолітні стіни дочекалися, нарешті, на подію, про яку мріяло точно не одне покоління українців. Мріяло, молилося. І це стало можливим не лише зусиллями мене грішного і моєї команди, не лише зусиллями наших ієрархів  церков, які продемонстрували єдність. Це стало можливим зусиллями десятків мільйонів українців, які в Україні і по всьому світові молилися, молилися багато поколінь, щоб Господь нам подав незалежну, автокефальну помісну церкву. І Господь почув нас. І сьогодні ми святкуємо це.

І тепер перша після Томосу служба відбувається саме тут, під покровом Богородиці Оранти – Нерушимої Стіни, яка довгі століття берегла цей собор, берегла Київ. Оранта, яка берегла всю Україну.

Створення автокефальної Православної Церкви України і є запорукою нашої незалежності. Це – основа основ нашої духовної свободи. Ми розірвали останні пута, які прив’язували нас до Москви з її фантазіями про Україну як канонічну територію Російської православної церкви. Цього немає і вже не буде

В кожного з нас є трохи від Фоми Невіруючого, який все ставить під сумнів. Але не раз вже переконувалися, що для нас немає нічого неможливого, коли ми солідарні, коли ми всі діємо спільно як єдина українська політична нація. Це стосується не лише Томосу, але й Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це стосується і безвізового режиму, і енергетичної, газової незалежності від Росії… Рівно, як і інших надскладних завдань, які ми вирішували протягом останніх п’яти років в рамках нашої української, європейської та євроатлантичної державницької стратегії.

Відтак і в майбутньому збудеться те, чого ми так прагнемо і що лише на перший погляд виглядає непосильним. Як в Україні кажуть: якщо навіть очі бояться, а руки роблять. І буде результат! Прийде і перемога, прийде мир. А Україна – країна успішна, країна заможна, країна щаслива, і країна радісна стане членом Євросоюзу і НАТО.

Дорогі співвітчизники!

Слово «Томос» не просто увійшло до української мови. Слово «Томос» стало словом року. Цей факт є надзвичайно красномовним. Адже мову творить народ, і він вводить в обіг лише важливі терміни, без яких ніяк вже не можна. Томос додався до таких неологізмів, як Євромайдан, кіборг, безвіз… Це все частина нашої з вами великої історії.

Від усього серця вітаю вас і кожного з вас зі святом Різдва Христового, зі святом народження Спасителя.  Вітаю з Томосом про автокефалію весь український народ. Незалежно, до речі, від віросповідання, бо це основа духовної незалежності нашої держави.

Бажаю всім радості, миру та віри всім українцям, усій нашій єдиній родині.

Нехай наша спільна молитва і щирі побажання утверджують добро та любов на нашій землі!

Христос народився!