23 серпня ми вдруге піднімаємо синьо-жовті прапори у стані повномасштабної війни. Синій наче небо, жовтий, як пшеничні лани у серпні. Кольори надії, сміливості і віри.

Вони майорять у руках дітей, на флагштоках бойової техніки, у вікнах, заклеєних скотчем і біля кожного відвойованого населеного пункту. Наш стяг – про перемогу та силу українців.

Та якщо на український прапор потрапляє кров, він стає червоно-чорним.
Що символізують ці кольори? Чорний – землю, а червоний ‒ кров борців, пролиту на неї у боротьбі за свободу і незалежність України.

Сьогодні ми знову піднімаємо у небо наші прапори. Синьо-жовті знамена, за кожного, хто пролив свою кров на українську землю. За всіх, хто відстоює Україну. Усі ми – з надією, сміливістю і вірою у перемогу.

З Днем Державного Прапора, Волинь.
Слава Україні!