Команда платформи доказової інформації про здоров’я Бережи себе спільно з педіатринею та інфекціоністкою Оленою Луцькою розповідає про них:

Попередня підготовка — важлива

Нехай необхідність вакцинації не стане несподіванкою в кабінеті. Розкажіть, як це буде відбуватися, що це маленький і швидкий укол. Важливо пояснити, навіщо вакцинуватися: «так ти отримаєш суперсилу й не будеш хворіти на важкі інфекції». Як приклад можна розповісти дитині про власний досвід — розказати, що ви вакциновані та захищені. Приклад батьків є суттєвою підтримкою для дитини.

Планування часу візиту

Якщо малюкові час спати або він/вона буде голодний/а, то стрес виникне сам собою — а тут ще й додаткове навантаження. Тож важливо обрати той час, який буде зручним не тільки для вас, але й для дитини. Наприклад, удень, коли дитина добре виспалась і є найбільш активною.

Не варто лякати вдома лікарями та уколами, навіть під час гри

Погрози на кшталт «будеш погано поводитися — підемо до лікаря» абощо є джерелом страху, з яким надалі доволі важко працювати. Коли дійсно доведеться відвідувати лікарню та робити справжній укол, дитина може подумати, що в чомусь завинила. Натомість вона має розуміти, що похід до лікаря — це не покарання, а турбота про здоров’я та захист від небезпечних хвороб. Також слід пояснити, що все, що відбуватиметься в лікаря — це безпечно.

Не варто давати порожніх обіцянок, як-от «буде зовсім не боляче», «ти навіть нічого не помітиш» тощо

Перш ніж робити щеплення, потрібно розповісти, що саме має відбутися. Розкажіть, що від уколу малюк може відчути біль, проте він триватиме лише кілька секунд. Запевніть, що ви будете поруч. Якщо ви не впевнені, чи буде щеплення, то не кажіть, що точно нічого не буде. Відверто поділіться, що не знаєте, чи потрібно його робити саме зараз: «Ми підемо до лікаря та разом його спитаємо про це». Звичайно, батькам хочеться заспокоїти малюка та сказати, що нічого неприємного не станеться. Проте це не найкращий крок до побудови та підтримки довіри в сім’ї.

Підтримуйте дитину в її переживаннях

Фрази на кшталт «та це ж не боляче», «заспокойся, нічого страшного!», «ніхто не боїться, а тобі чого страшно» не навчать малюка долати дискомфорт, а тільки зміцнять страх та викличуть почуття провини. Краще підтримайте малюка: «Я розумію, що тобі страшно, мені теж так було в лікаря». Покажіть дитині приклад, що зі страхом можна впоратися, будьте для неї опорою.

Працюйте з власною тривогою.

Батьківська тривога миттєво передається дитині. Тому налаштуйтеся на позитивний лад, демонструйте радість від зустрічі з лікарем, говоріть спокійно. Пам’ятайте: ви чудові батьки, адже піклуєтеся про свою дитину й захищаєте її від інфекцій. Дитина має право на будь-які емоції. Залишайтеся поряд, щоб вона почувалась захищеною.

Допоможіть лікарю

Найімовірніше, фахівець/чиня володіє інструментами для заспокоєння малюка. Проте лікар/ка не може знати вподобань вашої дитини так, як ви. Візьміть на прийом улюблену іграшку, увімкніть улюблену пісню.

Коли ж вакцинація вже позаду, обов’язково скажіть дитині, що пишаєтеся нею: «Ти боялась, але була дуже сміливою та чудово впоралась!».

Більше корисних матеріалів на сайті Бережи себе - https://berezhy-sebe.com/

Матеріал підготовлений за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (UNICEF Ukraine) в Україні та за кошти уряду Франції. Думки та погляди викладені в даній публікації відображають погляди автора (авторів) і не обов’язково відображають погляди та політики уряду Франції та/або Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).