20221103101616.jpg, фото
03 листопада 2022 року

Фото безвісти зниклого або полоненого українського військового у соцмережах – можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну

Чому небезпечно викладати у соцмережі фото безвісти зниклого або полоненого українського військового? Та куди звертатися в такому разі їхнім родичам, пояснює заступниця міністра оборони України Ганна Маляр:

"Ми з вами добре опановуємо правила інформаційної безпеки. Тож і цього правила, сподіваюсь, ви будете дотримуватись.

Це небезпечно!

Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади - можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам щодо обміну.
Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення" та містять персоналіні дані військового.
 
У чому небезпека таких постів?
 
Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.
Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.
 
Пам'ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.
Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.
Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо.
Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.
 
Що робити?
звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
 
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,
+38 (095) 412 74 24;
+ 38 (044) 425 12 09.
Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.
Сьогодні влада разом з усіма причетними державними інституціями робить усе можливе, аби кожен український воїн залишився живим і якомога скоріше повернувся додому.
 
Свідченням цьому є те, що від початку широкомасштабної російської агресії, станом на сьогодні, в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.Тож усім нам слід запастися терпінням, зберігати витримку і вірити у краще.
 
Разом переможемо!"