Упровадження Нової української школи, поширення практики інклюзивного навчання, реформування профтехосвіти за допомогою проектів Європейського Союзу, вдосконалення вищої освіти та забезпечення належної оплати праці. Ці й багато інших проблем торкнулися регіональні медійники та педагоги під час робочого візиту Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич на Волинь, що відбувся сьогодні, 11 березня 2019 року. Спершу під час підходу до преси з головною освітянкою держави поспілкувалися представники ЗМІ. По тому ж вона взяла участь у нараді педагогічних працівників у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.

Як зазначила Лілія Михайлівна у спілкуванні з волинянами, вкрай важливе і пріоритетне завдання на цей рік – продовжити реформування середнього шкільництва, яке отримало назву Нова українська школа. На її переконання, навчальний процес повинен бути спрямований на розвиток допитливості дитини та вміння використовувати отримані у навчальному закладі навички та знання для практичного вирішення життєвих завдань і проблем. Основними ж критеріями успішності упровадження НУШ є розвиток у дітей критичного мислення, творчості, емпатії та вміння співпрацювати в командах.

Аби створити зовсім інший освітній простір для початкової школи за новим державним стандартом, вклали понад 1 мільярд гривень. За ці кошти пропорційно до кількості першачків у кожному навчальному закладі України минулого року закупили відповідну кількість меблів, обладнання, наочних матеріалів тощо. Разом із тим, частина цих фінансів була спрямована на проведення навчань із підвищення кваліфікації педагогів, котрі викладатимуть у 1-у класі.

– Окрім того, що ми продовжуємо купувати шкільні автобуси, ремонтувати школи, опорні заклади, також надаємо субвенцію на закупівлю природничих кабінетів для того, щоб діти могли навчатися хімії, фізиці, біології з нормальним обладнанням, – продовжила Лілія Гриневич. – Розпочали ще одну програму під назвою «Гідність дитини». І хотіли б цією програмою закрити те ганебне явище, коли діти не мають можливості у приміщенні мати відповідну теплу вбиральню. Це – неприпустимо у 21 столітті, де мають бути елементарні умови для того, щоб дитина могла думати про навчання, а не про те, як задовільнити природні потреби.

Відтак, цьогоріч з Державного бюджету передбачили спеціальну субвенцію для зазначених вище потреб. Облдержадміністрація подала інформацію про 46 достатньо великих закладів, де потрібно переобладнати вбиральні. Для цього Волинь отримає 16,9 мільйонів гривень.

– Діти мають бути зосереджені на навчанні і вони повинні прагнути йти в школу, а не відчувати там тотальний дискомфорт, починаючи від своїх базових потреб, – наголосила головна освітянка держави.

Разом із тим, Лілія Михалівна розповіла про тісну співпрацю відомства, яке очолює, із Європейським Союзом щодо реформування професійно-технічної освіти. Станом на сьогодні в області відкрито 9 навчально-практичних центрів із сучасним модерним обладнанням, з них 4 – повністю за кошти Державного бюджету. Проте, на цьому Міністерство освіти і науки України не зупиняється, а готує спільно з ЄС великий проект щодо покращення інфраструктури профтехосвіти. Адже молодим людям, котрі навчаються на обладнанні 70-80-их років, згодом надзвичайно важко застосовувати такі навички на сучасному ринку праці.

Що стосується сфери вищої освіти, то нещодавно розпочало роботу Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, на яке покладають вкрай великі сподівання щодо розробки прозорих критеріїв оцінки роботи університетів, акредитації освітніх програм тощо. До слова, в лютому поточного року установу очолив екс-міністр освіти і науки України Сергій Квіт.

– Роботи надзвичайно багато. Однак потрібно розуміти, що реформи освіти неможливо зробити в один рік. Потрібна консолідація зусиль різних рівнів влади, – резюмувала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.